У світі після пандемії COVID-19 існують протоколи для реагування на віруси
Про це повідомила міністерка охорони здоров’я (2019-2020) Зоряна Скалецька в ефірі Еспресо.
“По-перше, і найголовніше, ми вже спостерігаємо зовсім іншу ситуацію (ніж під час пандемії коронавірусу, – ред.). ВООЗ до початку пандемії акцентувала увагу на необхідності мати узгоджені протоколи реагування як на національному, так і на міжнародному рівнях. Важливо зосередитися на профілактиці поширення різних захворювань у разі спалахів. Після пандемії коронавірусу були зроблені певні висновки. На сьогодні ми маємо усвідомлювати, що країни реагують зовсім інакше. Вони мають відповідні протоколи, ми бачимо, як вони комунікують, як ВООЗ взаємодіє з ними, як відслідковують всіх осіб, які контактували не лише з пасажирами лайнера, але й з іншими, максимально дотримуючись усіх протоколів, які були ретельно продумані. Це і було очікування ВООЗ перед пандемією, що така злагоджена робота буде”, – зазначила вона.
Зоряна Скалецька підкреслила, що після пандемії коронавірусу очевидно можна спостерігати злагоджену роботу.
“По-друге, ми часто чуємо в новинах про те, що людей поміщають на карантин, знову карантин, і це викликає спогади про події 2020 року. І тут, знову ж таки, термін карантин стосується окремих ситуацій, коли людей ізолюють на певний час для спостереження за їхнім здоров’ям, розвитком або нерозвитком вірусу. Але це не стосується масових рішень і не означає масового поширення, а отже, не передбачає масового застосування обмежень прав людей. Тому практика карантину щодо окремих осіб в Україні застосовується, але лише для специфічних захворювань”, – додала вона.
Колишня міністерка підкреслила, що на відміну від пандемії коронавірусу, який вивчався під час свого поширення, оскільки це був новий вірус, у світових організацій вже є інформація про цей вірус.
“Ключовим є пам’ятати, як ми організовували карантин для наших громадян. Так само і зараз все відбувається відповідно до чинних санітарних норм. Нічого екстраординарного не відбувається, коли ВООЗ вносить зміни до правил, навпаки, вони нарешті дотримуються домовленостей. Чи варто нам хвилюватися, що це може розвинутися? Насправді, якщо порівнювати з коронавірусом, який мав нову природу і вивчався під час масового поширення, то щодо цього вірусу у ВООЗ та Європейському центрі контролю за захворюваннями є достатньо інформації, вони спостерігають і вивчають передачу від людини до людини. Раніше більше випадків фіксувалося в приміщеннях, де були гризуни. Тому в даній ситуації ми спостерігаємо злагоджену роботу. Немає того хаосу, який мав місце в 2020 році, коли ми мали обмежену інформацію та координацію”, – вважає Зоряна Скалецька.
Спалах хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius під прапором Нідерландів
На борту судна перебувало 147 пасажирів та членів екіпажу, коли минулої неділі, 3 травня 2026 року, ВООЗ вперше повідомила про спалах важких респіраторних захворювань серед пасажирів. На той момент ще 34 пасажири залишили судно, яке вперше вирушило з Аргентини в березні, зупинившись в Антарктиці та інших місцях, перш ніж попрямувати на північ до вод біля берегів Кабо-Верде на заході Африки. Судно ненадовго затримали там цього тижня після появи новин про спалах.
Хантавірус було підтверджено у 6 осіб. Спочатку йшлося про 8 інфікованих.
Троє з них померли.
Хантавірус є потенційно смертельним захворюванням, яке зазвичай переноситься і поширюється гризунами.
- На борту круїзного лайнера MV Hondius, де раніше виявили спалах хантавірусу, перебувають п’ятеро громадян України. Ознак хвороби у них немає.
- 9 травня повідомлялося, що Хантавірусом захворіли ще двоє людей: чоловік, у якого симптоми почали проявлятися після виходу з корабля, та жінка, яка захворіла після того, як сиділа поруч із зараженим пасажиром круїзного лайнера в літаку.