Військова Совеня розповіла про психологічний стан військовослужбовців на передовій.

Як зазначає військовий Третього армійського корпусу Богдан Трачук із позивним Совеня, психолог на фронті виконує роль не спостерігача, а важливої складової команди

Про функцію психолога на фронті, підтримку бійців та відповідальність Богдана Трачук розповів у бесіді з Еспресо.

“Ця діяльність – не про спокій кабінету, не про тестування та тривалі інтерпретації, а про життя поряд із підрозділом у будь-яких обставинах. Це постійний рух, ротації, виїзди, робота, коли хлопці повертаються після виконання завдань. Ти спостерігаєш втому, напругу, іноді – емоції, які вони приховують від інших, але не можуть приховати від себе, – пояснює Совеня. – Моє завдання полягало в тому, щоб бути поруч – не як спостерігач, а як частина команди, яка розуміє їхній ритм, ризики й відповідальність. Це реалії війни: швидкі рішення, складні розмови, підтримка в той момент, коли вона потрібна тут і зараз”.

Бути тим місцем, де після важких завдань бійці можуть “видихнути” – саме так вона уявляє свою роль психолога на лінії фронту.

“Боєць може бути сильним, витривалим, дисциплінованим – але це не означає, що він не має права на страх, біль чи виснаження. Емоційна присутність – це коли він знає, що поруч є людина, яка не засудить, не знецінить і не злякається почути важке. Це про довіру. Вони довіряють тобі те, що не скажуть навіть побратимам”, – зазначає вона.

Богдана Трачук підкреслює, наскільки важливо зберігати та підтримувати цю довіру протягом усього спільного шляху, адже це часто впливає як на внутрішній стан, так і на здатність приймати рішення на полі бою, а отже – на його стабільність, безпеку і подальшу довіру.

“Також важливим є той затишок, який ти створюєш для них, це підтримка, це гумор – іноді й чорний, без цього ніяк. Це також і маленькі дива: я намагалася зробити так, щоб у кожного були подарунки на Миколая, на Новий Рік (вони цим раділи, як діти), щоб хлопці на свій день народження мали можливість задмухувати свічки на торті, а на Великодні свята – могли зʼїсти по шматочку паски й ковбаски”, – ділиться своїм досвідом військова.

Повне інтерв’ю Еспресо із Богданою Трачук читайте за посиланням. Це вже сьома розмова у серії, підготовленій у співпраці з Третім армійським корпусом в межах кампанії “Щоб жити“, метою якої є поділитися філософією життя під час війни на реальних прикладах захисників та захисниць.