Водночас ризики судових поновлень після атестації залишаються на високому рівні.
У червні 2024 року відповідний закон ініціював новий конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки. Також планувалася переатестація всіх співробітників БЕБ. Олександра Цивінського призначили керівником Бюро, коли основною вимогою до інституції стало перезавантаження. Крім того, нове керівництво повинно було розпочати набір кадрів на вакантні позиції. Проте Бюро економічної безпеки і досі відчуває значний кадровий дефіцит, зазначає у статті «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
«Протягом 18 місяців БЕБ зобов’язане здійснити повну атестацію та доукомплектувати штат. Відлік цього процесу стартував 6 серпня 2025 року. Водночас за всі роки існування Бюро вдалося набрати лише близько третини необхідної кількості працівників — приблизно 1200 із максимально можливих 4000», — зазначає автор.
Для атестації вже сформували кадрові та атестаційні комісії, до складу яких увійшли міжнародні фахівці та представники громадськості. Атестація співробітників БЕБ передбачає три етапи:
- тести на знання законодавства;
- перевірка загальних здібностей;
- співбесіда, під час якої оцінюють доброчесність.
«Водночас досвід попередніх реформ органів правопорядку свідчить, що така модель є складною і не завжди ефективною. Ризики судових поновлень залишаються високими. Альтернативою могло б стати посилення внутрішнього контролю та дисциплінарної відповідальності, однак нове керівництво БЕБ обмежене вимогами закону 2024 року і змушене діяти в його рамках», — додає Крапивін.
Автор також вказує на ще одну проблему: атестація відсуває основну діяльність БЕБ на другий план. Адже поки співробітники готуються до тестів, збирають документи та беруть відпустки, ресурси витрачаються на внутрішній процес перезавантаження. Як наслідок, частина функцій Бюро залишається на паузі.
Ще одним серйозним викликом, за словами Крапивіна, є набір нових співробітників через конкурс. Адже в Бюро потрібно заповнити 2700 посад, до яких додадуться звільнення за результатами атестації. Крім того, вже близько сотні співробітників БЕБ взагалі відмовилися проходити атестацію.
«Однак проблема не лише в кількості, а й в умовах. Робота в БЕБ менш приваблива, ніж у НАБУ чи ДБР. І справа не у функціоналі — для слідчих чи детективів різниця між економічними, корупційними чи службовими злочинами не є принциповою. Ключовий чинник — оплата праці. Формально оклади в БЕБ, НАБУ і ДБР однакові — 22 прожиткових мінімуми. Але якщо в НАБУ і ДБР використовується повний розмір (3028 грн), то в БЕБ — занижений (2102 грн). Як наслідок, працівники БЕБ отримують приблизно на третину менше. І поки ця диспропорція не буде усунена на рівні бюджету, розраховувати на конкурентний відбір кадрів складно», — пояснює Крапивін.
У результаті Бюро економічної безпеки залишається критично недоукомплектованим. І поки атестації та конкурси не завершаться, спроможність БЕБ демонструвати якісно нові результати об’єктивно обмежена. Саме з урахуванням цих чинників і варто оцінювати його роботу сьогодні, наголошує Крапивін.
Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створюють перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції, що шкодить бізнесу нормально розвиватися.
Зокрема у вересні законопроєкт розкритикували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Там вказали, що деякі запропоновані зміни «створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією».