Чи стане Україна членом Європейського Союзу у 2027 році: інтерв’ю з заступником голови Офісу Президента Ігорем Жовквою.

Заступник голови ОП Ігор Жовква (фото: Getty Images)

Приєднання України до Євросоюзу – це складова угод про завершення конфлікту. Київ вже зараз прагне отримати конкретну дату, коли це відбудеться. Наскільки реально швидке членство України в ЄС, чи готова до цього Європа і наскільки нам вистачає західної підтримки вже сьогодні – дізнайтеся в інтерв’ю заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви для D.UA Новини.Читайте також: Україна вступить в ЄС до 2027 року? Politico розкриває план із 5 кроків

Основні моменти:

• Рішення у 2027 році: Україна сподівається, що наступного року буде ухвалено рішення щодо її майбутнього в ЄС.
• Відмова від “неповноцінного” членства: Україні не потрібне ерзац-членство в ЄС. Однак модель вступу України буде “унікальною”.
• Потрапити в “хвилю”. Було б несправедливо, якщо наступними в Євросоюз вступлять Албанія, Чорногорія, Молдова, але не Україна.
• Україна вже інтегрована: Навіть без офіційного членства, Україна увійшла в політичний сегмент ЄС, Європейська Рада вже не може відбутися без президента України.
• Затримки з допомогою: Якби Захід надавав все вчасно і в достатній кількості, балістичні ракети не завдавали б шкоди українській енергетиці.
• Без зайвих умов: Україна хоче, щоб не було жодних додаткових умов на виділення коштів на військову допомогу.

Ігор Жовква – про терміни ухвалення рішення щодо членства України (джерело: інфографіка D.UA Новини)

Протягом великої війни Україна неодноразово демонструвала, що неможливе – можливе. Як, наприклад, з отриманням статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

На п’ятий день великої війни, коли російські війська були під Києвом, Україна офіційно подала заявку на вступ до ЄС. А вже через чотири місяці, у червні 2022 року, отримала статус кандидата.

Тепер головна мета України – швидко стати повноправним членом Євросоюзу. Президент Володимир Зеленський вимагає від європейців чіткої дати вступу. Як пояснює голова держави, саме зараз, під час мирних переговорів, для цього є найкраще вікно можливостей – адже згодом Москва буде вживати надзусиль, щоб Україна ніколи не приєдналася до ЄС.

Це вимагатиме зміни підходів у самому ЄС. Адже наразі діє інша процедура – країна-кандидат повинна методично виконувати всі необхідні вимоги в усіх можливих сферах життя, а Брюссель ретельно оцінює досягнутий прогрес. В результаті всі процедури, як правило, затягуються на багато років.

І зміні правил опираються не лише в Угорщині, чий прем’єр-міністр Віктор Орбан поставив за мету зірвати вступ України до ЄС. В ряді інших європейських країн, як повідомляють джерела D.UA Новини, також не всі в захваті від можливого відходу від звичних процедур.

Втім, у України на цьому шляху є багато союзників, зокрема у найвищому керівництві ЄС. Котрі змушують зазвичай неповоротких єврочиновників до дій. “Дуже помітно, що почала рухатись брюссельська бюрократія. Бо там іноді дуже висока інерція щодо будь-яких політичних рішень”, – зазначає в розмові з D.UA Новини заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.

Він неодноразово підкреслює: жодні варіанти “обмеженого” чи “полегшеного” членства в ЄС, про які багато пишуть в ЗМІ, Україні не підходять. Йдеться саме про повноцінне членство, можливо, з певними перехідними етапами в окремих сферах, через які проходили і багато нинішніх членів Євросоюзу.

В розмові з Жовквою D.UA Новини також обговорили поточні українські проблеми: наскільки зараз Україні вистачає західної допомоги, з огляду на інтенсивність російських атак та морози.

“Якби давали вчасно і в достатній кількості, напевно, балістичні ракети не влучали б у наші об’єкти енергетичної інфраструктури”, – відповідає заступник голови ОП. І додає: Європа намагається робити все, що може. Хоча може більше.

– Чи готова Україна до умовної “поетапної” інтеграції в Євросоюз з якимись обмеженими правами на початку? Що ми хотіли б отримати в контексті євроінтеграції і на що ми готові погодитись як мінімум? І що нам може запропонувати європейська сторона?

– Хотілося б, щоб у 2027 році було ухвалено чітке політичне рішення щодо майбутнього України в ЄС, а саме щодо повноправного, повноцінного вступу. Настав час для ухвалення такого політичного рішення щодо України.

Це те, чого нам на сьогоднішній день бракує. Адже ми зараз з доволі пришвидшеними темпами проходимо всі етапи європейської інтеграції України. Ми не пропустили жодного етапу на шляху до членства. Починаючи з подачі заявки, отримання європейської перспективи, отримання статусу кандидата, виконання необхідних критеріїв, отримання рішення про початок переговорів.

Зараз працюємо над кластерами. І до речі, вже в березні будемо готові повністю до відкриття всіх шести кластерів – отримаємо останні відповіді Європейської комісії щодо третього, четвертого, п’ятого кластерів – і ми будемо готові.

Ми знаємо про відсутність політичного рішення від конкретної країни, яка це блокує. Але українці не можуть жити без чіткого розуміння, де вони будуть далі на цьому шляху.

Це важливо навіть не тому, що певна дата фігурує у проекті 20-пунктного мирного плану.

Ми всі бачили останній звіт про розширення ЄС, і там є чотири країни, які виконують необхідні критерії, і Україна серед них. Будь-які посилання на те, що інші країни вступали 10, 15, 20 років – не спрацюють. Вступ України відбуватиметься в зовсім інших геополітичних умовах. Жодна країна не йшла до членства в ЄС, відбиваючи таку потужну агресію, як російська.

Читайте також: ЄС похвалив Україну за реформи. Чому це важливо і що буде далі

Тому ми говоримо про те, що політичне рішення має бути ухвалено. А далі існують відповідні формули. Країни, які вступали в останні хвилі до Європейського Союзу, всі мали ті чи інші відкладальні періоди, зокрема в певних секторах єдиного європейського ринку.

Я нагадаю, що Україна, ще не будучи членом ЄС, вже має інтегрованість у певні сектори єдиного ринку. Наприклад, сектор електроенергетики, наше членство в ENTSO-E (європейська мережа операторів передачі електроенергії, – ред.) ще в перші дні повномасштабної російської агресії.

Або сектор ІТ, або нещодавнє запровадження повноцінного роумінгу для України з 1 січня. Тому ми на сьогоднішній день не починаємо з нуля, ми вже пройшли певний етап.

Україні не підходить ерзац-членство в Євросоюзі (джерело: інфографіка D.UA Новини)

Безумовно, в певних секторах будуть відкладальні періоди. Я нещодавно говорив з керівницею Європейської служби зовнішньої діяльності, вона іспанка за національністю, вона каже: я пам’ятаю, наскільки довгим був перехідний період для Іспанії по сектору рибальства, ми на це йшли свідомо, але ми вже були членами ЄС.

Якщо ми говоримо про політичну сферу, очевидно, можна говорити про певні моделі, коли Україна на початку матиме обмежене право голосу в певних питаннях.

Але це не має стосуватися питань зовнішньої політики і безпеки. Тут Україна одразу повинна мати право голосу, ми про це чітко говоримо.

– Тобто, в принципі, Україна готова говорити про ці речі, питання не стоїть так: зразу все – або нічого?

– Кінцева мета – це повноцінне членство, це безумовно.

І ми вже почали це обговорювати. Дуже помітно, що почала рухатись брюссельська бюрократія. Бо там іноді дуже висока інерція щодо будь-яких політичних рішень.

Коли я говорю з європейськими бюрократами, вони кажуть: ми вже думаємо, яким чином до України застосовувати формули, певні відкладальні періоди. І це дуже важливо. Президент постійно спілкується з президенткою Урсулою фон дер Ляйен, з президентом Коштою і з лідерами держав-членів ЄС.

До речі, будь-які розмови про те, що вступ України в ЄС можуть викликати негативну реакцію з боку інших країн, наприклад, балканських, які також є кандидатами на вступ – це спекуляції.

Я пригадую подібні історії у 2022 році, коли нам казали, що балканські країни – проти кандидатського статусу України. Що зробив тоді наш президент?

Він запросив трьох лідерів балканських країн до України. Двоє з них приїхали фізично, один був онлайн. Ми підписали декларацію, де країни Західних Балкан підтримували кандидатський статус для України, а Україна підтримувала їхнє поступове членство в Європейському Союзі.

Те ж саме буде і зараз. Ми спілкуємося з лідерами і Албанії, і Чорногорії, і Молдови. До речі, дуже добре, що ідея декаплінгу (розділення України та Молдови на шляху до ЄС, – ред.) не знаходить підтримки.

– І вона знята з порядку денного? Про неї зараз нічого не чути.

– Наскільки ми розуміємо, на сьогоднішній день знята, і це, в тому числі, завдяки зусиллям президента України. Але ми тримаємо руку на пульсі. Було б дуже несправедливо, якщо в черговій хвилі розширення опиниться Албанія, Чорногорія, Молдова, але не опиниться Україна.

Ми впевнені, що українці цього не зрозуміють, і українці відреагують на це.

До речі, ще один аргумент. На кожній Європейській Раді, які відбуваються чотири рази на рік, а іноді і на неформальних радах, президент України присутній за круглим столом. І перше питання – це завжди питання України.

Тобто європейські лідери вже звикли до того формату, що Європейська Рада не може відбутися без президента України. Скажімо так, ще не будучи членом ЄС, Україна повноцінно увійшла в політичний сегмент лідерів.

Президент України не просто виступає, іде дискусія між лідерами за закритими дверима, вона іноді доволі палка, але важливо, що Україна не лише присутня, Україну чують, Україна може висловлювати свою позицію, зокрема говорячи з тими державами-членами, які не завжди в усьому Україну підтримують.

– Співрозмовники D.UA Новини в європейських дипломатичних колах наголошують, що для ухвалення якихось рішень про прискорення вступу України їм доведеться так чи інакше змінювати свої внутрішні правила. А це в свою чергу упирається не тільки в Угорщину, а і в ряд інших країн, які повністю Україну підтримують, але до зміни процедур не готові.

– Європейський Союз постійно говорить про те, що взагалі треба змінювати певні правила існування і процедури