Більше того, слід врахувати, яким чином братимуть участь військовослужбовці. Вони повинні мати можливість не лише голосувати, а й балотуватися.
Голова правління Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська повідомила, що робоча група BP, яка займається підготовкою законодавчих ініціатив стосовно виборів у воєнний та повоєнний період, дійшла висновку, що їх проведення в таких умовах є неможливим. Під час інтерв’ю LB.ua вона також зазначила, що їхня організація вважає проведення референдуму одночасно з виборами дуже проблематичним і небезпечним, тому цим питанням не будуть займатися.
“Обʼєднувати різні процеси – це погана ідея. Логіка референдуму одна, а виборів – зовсім інша”, — пояснила Айвазовська. — “Процес референдуму щодо мирної угоди, коли вона буде готова, має бути повністю зосереджений на ній, а не на всьому підряд”.
Щодо черговості виборів, то, продовжила голова ОПОРи, вона повинна бути обґрунтованою та відповідати порядку пропущених виборів. Тобто спочатку мають відбутися парламентські вибори, які не відбулися у жовтні 2023 року, потім — президентські, що не відбулися у березні 2024 року, а останніми — місцеві, які не відбулися у жовтні 2025 року. Проте всі вони можливі лише після завершення воєнного стану.
Щодо електронного голосування, то для перших виборів після війни це є великим ризиком. Принаймні тому, що не буде можливості протестувати нову систему на малих виборах на той момент.
“Без повної довіри до держави, без гарантій забезпечення таємниці голосування перспективи онлайн-голосування наразі відсутні“, — додає Айвазовська.
Крім того, для підготовки виборів потрібно щонайменше шість місяців. Але це не до дня голосування, а лише до початку кампанії.
“Оскільки в рамках президентських виборів шість місяців підготовки до дня голосування — це всього лише три місяці до старту кампанії, яка триває 90 днів”, — пояснює Айвазовська. — “Цього точно недостатньо. Ідеальним, на нашу думку, є дев’ять і дванадцять місяців”.
Також голова ОПОРи зазначила важливі аспекти, що стосуються участі військових у виборах — вони повинні мати не лише право голосувати, а й право бути обраними.
“Ми розглядаємо пропозиції, поправки з огляду на те, чи можливо забезпечити потенційному кандидатові можливість зареєструватися, зібрати кошти, вести передвиборчу кампанію та конкурувати. Насправді це не є надскладною темою — аби було бажання”, — підкреслила вона.
Окремо Айвазовська згадала про участь у виборах Петра Порошенка — це неможливо. Голова ОПОРи пояснила, що через накладення на нього санкцій колишній президент не може укладати угоди, підписувати документи, використовувати власні кошти, транспорт, звʼязок тощо.
Згідно з даними D.UA, президентські вибори в Україні справді можуть відбутися без скасування воєнного стану навіть у разі досягнення домовленості про припинення вогню. Такий сценарій розглядається на Банковій як ключова технологічна конструкція майбутньої кампанії. Детальніше про це читайте у матеріалі редакторки відділу внутрішньої політики D.UA Інни Ведернікової “За склом: переговори без фіналу, вибори без миру?“.