Сьогодні Україна отримує значно більше військової підтримки, ніж на початку вторгнення. Основною проблемою залишається затримка у передачі оголошених оборонних пакетів.
“Якби допомога надходила вчасно і в достатній кількості, ймовірно, балістичні ракети не вражали б наші об’єкти енергетичної інфраструктури. Вони влучають тоді, коли немає достатньої кількості ракет для їх перехоплення”, – зазначив Жовква.
Він також акцентував увагу на тому, що у сфері військової допомоги ситуація значно покращилася в порівнянні з першими місяцями та роками війни.
“Ми маємо 28 наших безпекових угод. У більшості з них чітко прописана сума допомоги Україні у військових справах на 10-річний період дії угоди. І країни дотримуються цих цифр, а деякі навіть перевищують їх”, – додав заступник голови Офісу президента.
Зокрема, Німеччина має 8 млрд євро за угодою, і лише на цей рік затвердила бюджет у 11,5 млрд євро, який виконується чітко. Другий вид допомоги – це співфінансування спільного виробництва. Третій – внески на програму PURL, за якою минулого року було зібрано 4,8 млрд доларів.
“Дивіться, рік тільки розпочався, а вже 584 млн євро ми отримали за цей місяць. Шість країн. Велика Британія, до речі, вперше приєдналася до програми PURL. Норвегія – наш лідер минулого року, і вже виділяє нову допомогу. Нідерланди також були в топ-3, а ще Швеція, Ісландія та Латвія”, – підкреслив Жовква.
Крім того, в рамках програми PURL Україна отримує лише ту допомогу, яка дійсно необхідна, вже вдалося відійти від формату, коли надавали все, що є.
“У списках, які надсилаються до американської сторони, чітко вказано саме те, що потрібно Україні, тому й фінансування виділяється на конкретні потреби. Нам вже не потрібно великої кількості танків, оскільки війна ведеться інакше. Це війна дронів і повітря. Тобто нам потрібен захист у повітрі”, – зазначив представник ОП.
За його словами, у питанні енергетичної допомоги діють аналогічні підходи: визначено необхідне конкретне обладнання, номенклатура, а не все загалом.