Перший законопроєкт стосується підвищення підслідності НАБУ та САП.
У вівторок, 16 червня, група народних депутатів (Ярослав Железняк, Олексій Мовчан, Олексій Устенко, Анастасія Радіна, Максим Хлапук, Олексій Жмеренецький, Ярослав Юрчишин, Марина Бардіна, Вікторія Сюмар та Євгенія Кравчук) подала до Верховної Ради України два законопроєкти, спрямовані на забезпечення верховенства права та виконання зобов’язань України для вступу до ЄС, а також так званогоплану “Качки-Кос”, зазначив депутат від фракції “Голос”.
За його словами, перший законопроєкт №15334 стосується підвищення підслідності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Проєкт закону передбачає:
- у випадку, якщо ті самі факти розслідують НАБУ та інші органи, прокурор САП визначатиме, хто веде справу;
- розширення переліку посадовців, чиї справи має розслідувати НАБУ. Мова йде про голів обласних державних адміністрацій та їх заступників, керівників і членів наглядових рад державних компаній, керівництво Державного бюро розслідувань, голів військових і військово-цивільних адміністрацій, вищий склад Бюро економічної безпеки і ДБР;
- керівник САП матиме право створювати спільні слідчі групи та надсилати запити про видачу особи у справах НАБУ.
Железняк зазначив, що другий законопроєкт №15333 стосується термінів розслідування і затягування розгляду справ антикорупційними органами САП та НАБУ. Проєкт закону передбачає такі зміни:
- скасування автоматичного закриття справи, якщо сплив строк розслідування. Депутат зазначив, що сторона захисту або потерпілий зможуть через слідчого суддю змусити прокурора визначитися із завершенням.
- суд матиме інструменти проти затягувань. Суд зможе відхиляти повторні клопотання без нових обставин, не відкладати засідання, якщо присутній інший захисник, обмежувати тривалість виступів за ознаками зловживання.
- повертаються продовження строків до 6 і 12 місяців керівникам прокуратури (нині цим займаються слідчі судді), а для складних справ — до 18 місяців, однак це ухвалюється за рішенням судді.
Депутат також повідомив, що до цього законопроєкту будуть внесені правки щодо систематичної неявки захисника, участі обвинуваченого, який проходить військову службу, а також щодо заборони повторно подавати одні й ті самі скарги.
Нагадаємо, у травні Кабінет Міністрів України не включив у свій проєкт закону про Антикорупційну стратегію України на 2026-2030 роки ані реформу призначення генерального прокурора, ані незалежний конкурс для обрання керівника Державного бюро розслідувань.
Напередодні країни ЄС підтримали відкриття першого переговорного кластера в рамках процесу вступу України до Євросоюзу. Мова йде про кластер “Основи”, який є найважливішим, оскільки, якщо Україна не матиме прогресу в цьому кластері, переговори будуть заблоковані. До нього входять питання роботи судів, дотримання законів, боротьби з корупцією, діяльності державних органів, а також захисту прав і свобод громадян.
У кластер “Основи” включили питання національних меншин — Угорщина вже попередила, що якщо Київ не виконає домовленості, укладені з Будапештом, то перемовини можуть бути заморожені.
Переговори про вступ поділені на шість кластерів, які складаються з 33–35 розділів. Окремо ЄС озвучив Києву 145 бенчмарків/умов, на реалізацію яких, на думку віцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, Києву знадобиться від кількох місяців до двох років.