Дипломатична стратегія Трампа – однакові представники на переговорах з Іраном і Росією – новини міжнародної політики.

Дипломатична стратегія Трампа - однакові представники на переговорах з Іраном і Росією - новини міжнародної політики. 1

У Женеві американські спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер за один день провели переговори щодо ядерної програми Ірану та війни Росії проти України. Однак цивілізований дипломатичний світ поставив під сумнів як їхній досвід, так і саму логіку такого «дипломатичного марафону».

У вівторок, 11 лютого 2026 року, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер здійснили безпрецедентний дипломатичний «марафон» у Женеві: спочатку провели переговори з іранськими представниками щодо ядерної програми Тегерана, а потім — майже без перерви — перейшли до обговорення війни Росії проти України. Ця ситуація спонукала багатьох експертів у сфері зовнішньої політики поставити питання: чи не є це надмірним, і що взагалі означає така «дипломатія одного дня», повідомляє Reuters.

Дональд Трамп, відомий своєю схильністю до гучних угод, давно обіцяв швидкі рішення навіть у найскладніших міжнародних конфліктах. Ще під час виборчої кампанії 2024 року він стверджував, що зможе завершити війну в Україні за один день. Тепер, у другому президентському терміні, Трамп взявся за реалізацію ще масштабніших планів: одночасно шукати рішення як щодо ядерної загрози з боку Ірану, так і щодо найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.

Ріелтори проти дипломатів

Стів Віткофф — давній друг Трампа, великий забудовник, якого американські ЗМІ вже охрестили «посланцем з усіх питань» (envoy for everything). Він дійсно відіграв помітну роль у досягненні угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Газі, хоча повноцінного миру там досягти так і не вдалося. Його дипломатичні зусилля щодо Ірану та Росії поки що не принесли суттєвих результатів.

Джаред Кушнер — зять Трампа, також походить зі світу нью-йоркської нерухомості. У перший президентський термін Трампа саме Кушнер просував так звані «Авраамські угоди» — нормалізацію відносин між кількома арабськими державами та Ізраїлем. Однак із поверненням Трампа до влади в січні 2025 року ці угоди практично не просуваються вперед.

Обидва посланці мають досвід у комерційній нерухомості, а не в дипломатичній чи безпековій сферах. Їхні опоненти, іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі та російські переговорники, є досвідченими дипломатами, які провели десятки років у геополітичних іграх. Чимало аналітиків відверто сумніваються в тому, що Віткофф і Кушнер здатні протистояти таким «важковагам» на переговорному ринзі.

«Швидка допомога з одним лікарем на двох пацієнтів»

Женева стала місцем для обох раундів — і це, за спостереженнями Reuters, так і не отримало чіткого пояснення від Білого дому, окрім посилань на давню традицію міста як майданчика для міжнародної дипломатії.

Іранські переговори проходили опосередковано — за посередництвом Оману. Американська делегація та іранський міністр Арагчі перебували в різних частинах франкомовної частини Женеви та не зустрічалися особисто. Тривалість: близько 3,5 години. Результат: обидві сторони повідомили про певний прогрес, але жодних натяків на близьку угоду не з’явилося.

Переговори щодо України та Росії розпочалися одразу після завершення іранського раунду. Американська делегація буквально перейшла з дипломатичної місії Оману до п’ятизіркового готелю Intercontinental — там стартував перший з двох запланованих днів переговорів. Очікування щодо прориву були мінімальними.

Регіональний чиновник, близький до іранського керівництва, у розмові з Reuters виклав свою оцінку ситуації гранично образно:

«Підхід нагадує швидку допомогу, де двоє критично хворих пацієнтів, а лікар один — і він не може приділити жодному з них достатньо уваги. Це підвищує ймовірність провалу», — сказав чиновник на умовах анонімності. — «Такий підхід ризикує призвести до «перевантаження».

Бретт Бруен, колишній радник з питань зовнішньої політики адміністрації Обами, а нині керівник стратегічної консалтингової компанії Global Situation Room, висловився не менш критично:

«Трамп, здається, більше зосереджений на кількості, а не на якості — замість того, щоб займатися складною детальною роботою дипломатії. Вирішувати обидва питання одночасно в одному місці — це не дуже логічно», — зазначив він.

Мохандад Хадж-Алі з Carnegie Middle East Center у Бейруті додав:

«Мати команду з Віткоффа і Кушнера, якій доручено вирішити всі проблеми світу, — це, відверто кажучи, шокуюча реальність».

Усе в ім’я Нобеля

Трамп неодноразово хвалився, що в перший рік свого другого терміну завершив кілька воєн і конфліктів. Він відверто прагне Нобелівської премії миру — і саме ця амбіція, на думку критиків, підштовхує його до погоні за кількістю угод на шкоду їхній якості.

Поки Віткофф і Кушнер вели переговори в Женеві, у залах засідань у Вашингтоні були помітні великі прогалини: держсекретар Марко Рубіо — відомий знавець зовнішньої політики — на женевських зустрічах відсутній. При цьому Трамп суттєво скоротив чисельність і досвідченість дипломатичного корпусу — як у Держдепартаменті, так і в Раді національної безпеки, звідки були звільнені десятки досвідчених співробітників.

«Ми спостерігаємо вимивання наших дипломатичних лав», — резюмує Бруен. — «І постає питання: чи є у нас ще правильні люди для роботи з цими великими проблемами?»

Раніше повідомлялося, що переговори в політичній групі у Женеві, щодо війни Росії проти України, сьогодні зайшли в глухий кут. Причиною стали позиції, представлені новим головним переговірником Росії Владіміром Мєдінскім.

Раніше аналітик Sky News Майкл Кларк заявляв, що рішення Владіміра Путіна змінити склад делегації свідчить про те, що він «не хоче нічого домогтися» на переговорах у Женеві. 

Він назвав Мєдінского «мерзенною особою з божевільним уявленням про російську історію, який любить читати всім лекції».