Допомога Україні та забезпечення безпеки Європи – чому Європейському Союзу вигідно підтримувати Київ.

Багато країн Європейського Союзу вважають, що поки Росія залучена у конфлікт з Україною, вона менш імовірно здійснить агресію проти держав-членів ЄС.

Політика Європи щодо України за закритими дверима стає більш відвертою, хоча публічно залишається стриманою. У приватних бесідах дедалі частіше домінує жорсткий підхід.  Підтримка України вже не лише про солідарність з іншою демократією, а й про бажання виграти час для себе. Про це у статті для The Wall Street Journal зазначає професор економіки Кембриджського університету Олександр Роднянський, який обіймав посаду економічного радника президента України Володимира Зеленського з 2020 по 2025 роки. 

На думку Роднянського, така логіка є зрозумілою. У Європі існує побоювання, що якщо Росія завершить війну з більшою впевненістю у своїх силах і без військових зобов’язань, ризики для інших європейських країн можуть зрости.

Водночас багато країн ЄС вважають, що поки Росія залучена у війну з Україною, вона менш схильна до агресії проти держав ЄС. Таким чином, Україну сприймають не лише як країну, якій потрібна підтримка, а й як щит проти потенційних загроз. 

Як зазначає Роднянський, проблема не в тому, що Європа має власні інтереси — будь-яка серйозна зовнішня політика ними керується. Справжня проблема полягає в тому, що Європа не бажає відверто говорити про суть своєї стратегії. Вона прагне отримати стратегічні вигоди, використовуючи Україну як щит, і водночас підтримує враження, що її головна мета — благородна демократична місія.

Роднянський підкреслив, що поки фронт тримається, будь-які інші проблеми виглядають менш важливими — примусова мобілізація, свавілля виконавчої влади, відсутність підзвітності, системна корупція, некомпетентність і політичні труднощі в Києві. Моральний наратив залишається недоторканим, а складні питання відкладаються.

«Оборонні війни не лише захищають державу, а й впливають на її внутрішнє функціонування», — зауважив колишній радник. 

Зокрема, Роднянський зазначив, що Україна демонструє ознаки цього тиску. Він навів приклад посилення конфлікту між президентом і парламентом, складну реалізацію президентських рішень через законодавство та фінансову нестабільність, що викликана сильною залежністю від зовнішньої допомоги.

Саме тому колишній радник підкреслив, що Європі слід більше турбуватися з цього приводу. Країна може витримати війну, але водночас політично слабшати. Це типова небезпека тривалих виснажливих конфліктів, і проблема не зникає лише тому, що західним політикам незручно її визнавати.

Роднянський пояснює, що це не означає, що Європа повинна відмовитися від України. Сильна та незалежна Україна вигідна Європі, проте, якщо вони хочуть бачити нас не лише як щит проти Росії, а як повноцінного члена Заходу, підхід європейців до підтримки Києва має змінитися.

Європа повинна визнати, що основним мотивом її підтримки наразі є власна безпека, зазначає колишній радник. Водночас вона не повинна оцінювати Україну лише за здатністю утримувати фронт. Своєю чергою, допомога має враховувати потреби на полі бою та розвиток державних інституцій. 

Інакше, за словами Роднянського, Європа може отримати саме те, чого намагається уникнути — джерело нестабільності на своїх кордонах. Буферна країна може дати час для підготовки, але якщо ставитися до неї необережно, вона сама може стати наступною проблемою.

Раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявляв, що Європі потрібні гарантії безпеки від України через її великий досвід ведення війни. Він підкреслював, що зараз слід використати цей історичний шанс, щоб усунути «сірі зони», інтегрувати Україну в Європу та змінити систему європейської безпеки.