Федір Христенко, після укладення угоди зі слідством, знаходиться під захистом Служби безпеки України.

Де-факто колишній політик, який визнав свою провину у державній зраді, перебуває на свободі.

Федір Христенко, екснародний депутат від забороненої партії «ОПЗЖ», який визнав свою провину у державній зраді, після укладення угоди зі слідством залишається на свободі, але під ретельним контролем та охороною Служби безпеки України, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела.

Видання нагадує, що ще до свого викрадення співробітниками СБУ Христенко висловлював журналістам серйозні побоювання за своє життя.

Згодом, як зазначало D.UA, у вересні Христенко «добровільно» повернувся в Україну в супроводі начальника департаменту контррозвідки СБУ Олександра Поклада. Основною причиною його повернення називали згоду «дати свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова», який займався розслідуванням справи «Мідас».

Джерела видання в правоохоронних органах повідомляють, що під час перебування у СІЗО стан здоров’я Христенка значно погіршився. Зокрема, за словами співрозмовників, у ексдепутата виявлено серйозне захворювання хребта, яке потребує постійної активності та тривалих піших прогулянок, що не могли бути забезпечені в умовах СІЗО. Також, за словами джерела, Христенко регулярно відвідував допити в Головному слідчому управлінні СБУ.

Видання зазначає, що звернулося до СБУ з проханням прокоментувати цю інформацію щодо Христенка, проте там відмовились коментувати, зазначивши: «Нічим не зможемо допомогти».

Нещодавно Центр протидії корупції повідомив, що Печерський районний суд Києва відмовився надати матеріали справи з угоди про винуватість Федора Христенка, оскільки їх «вилучили в межах заходів безпеки». При цьому у суді не уточнили, хто саме ухвалив рішення про вилучення справи та на підставі яких конкретних норм закону.

Відомо, що угода між Федором Христенком та прокуратурою була укладена 3 грудня 2025 року, а судове засідання проходило в закритому режимі. Він визнав свою провину у державній зраді. Згідно з обвинуваченням, Христенка ще у 2014 році завербувала Федеральна служба безпеки РФ, з представниками якої він 11 разів зустрічався в Росії та Білорусі та «працював на напрямку посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України». Зокрема, в ОГП стверджували, що депутат «налагодив тісні зв’язки з окремими керівниками НАБУ». Після винесення вироку номер справи навіть був видалений з порталу «Судова влада України».

Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що «в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів» та «немає жодного зв’язку з операцією «Мідас».

У статті «Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам’ятати, аби це не повторилося» редакторка відділу внутрішньої політики D.UA Інна Ведернікова пише про корупцію, яка зросла внаслідок, про мовчання влади, роль НАБУ і підозру Єрмаку, бездіяльність СБУ та про те, що ми маємо запам’ятати, аби уникнути повторення цього в майбутньому.

БілорусьРосіяСБУ