Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Кризова ситуація у Верховній Раді – Свириденко підтвердила, що досягла домовленості щодо включення до порядку денного ряду законопроєктів.
Дискусії щодо інших частин документів триватимуть.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підтвердила, що досягла угоди з народними депутатами про внесення до порядку денного Верховної Ради важливих для України законопроєктів. Її заява прозвучала на фоні парламентської кризи в Україні та проблем з голосуваннями.
«Ми провели зустріч з керівниками комітетів Верховної Ради. Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування України, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, необхідно виконати свою «домашню роботу» для продовження реформ. Ключова роль у цьому — спільна: парламенту та уряду», — зазначила Свириденко.
За словами прем’єрки, з головами комітетів обговорили основні норми, які є необхідними для реалізації реформ, виконання зобов’язань України та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
Схожі публікації
«Ми домовилися, що до порядку денного будуть включені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації стосовно інших документів, які викликають дискусії», — додала очільниця уряду.
Партії влади нічого не заважає створити парламентську коаліцію національної єдності, але президент відкидає таку можливість – експерт
Як повідомляли раніше ЗМІ, посилаючись на депутатів «Слуги народу», у фракції монобільшості незадоволені діяльністю та комунікацією прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, тому вони відкрито відмовляються підтримувати урядові законопроєкти, хоча від ухвалення деяких із них залежить майбутнє країни.
Водночас депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк висловлював сумнів, що депутати зберуться на минулий пленарний тиждень. У вівторок, 24 березня, засідання не відбулося. Однак наступного дня парламентарі все ж зібралися і навіть ухвалили низку рішень. Проте всі законопроєкти чи постанови, ухвалені того дня, були депутатськими чи президентськими ініціативами, а не урядовими.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально існує, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.