Лобійована спікером «цифрова приватність» становить загрози для держави, а в деяких випадках є абсолютно абсурдною.
Незважаючи на те, що спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нещодавно заявив, що проєкт нового Цивільного кодексу України, який викликав критику в суспільстві, і до якого депутати подали 15 тисяч поправок, отримав «загалом позитивний правовий висновок Ради Європи», на практиці відгук Відділу співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи є не зовсім позитивним і містить серйозні зауваження, повідомляє YouControl.
Аналітики компанії проаналізували висновок Ради Європи щодо законопроєкту № 15150 та зазначили, що європейські юристи виявили безліч проблем, зокрема, стосовно відкритих даних, функціонування сервісів перевірки бізнесу та публічних розслідувань.
Європейські експерти підкреслили, що вимога збирати дані лише «за згодою» особи заблокує діяльність платформ відкритих даних, зупинить журналістські розслідування, паралізує контроль за корупцією та будь-який пошук інформації у відкритих джерелах.
Зауваження стосуються статті 336, яка вводить поняття «право на цифровий особистий простір (цифрову приватність)», до якого в законопроєкті включили фактично все. У РЄ виступили на захист вільного збору відкритих даних.
«Право на приватність» для юридичних осіб, як і для фізичних осіб в Європі, також визнали абсурдним — компанія є штучно створеною структурою, а не живою істотою. Збір відкритих даних про них необхідний для ведення державних реєстрів, перевірки бізнес-партнерів перед угодами та боротьби з корупцією.
Розкритикували в Раді Європи і статтю 328, яка передбачає «право на забуття». Там зазначили на практику Європейського суду з прав людини та підкреслили, що бажання когось викреслити дані про себе з історії має чітко балансуватися з правом суспільства знати правду про минулі події, зокрема через цифрові та газетні архіви. В іншому випадку це може стати способом стерти дані про себе для недоброчесних осіб, таких як підсанкційні особи та компанії з поганою репутацією.
У висновку експерти неодноразово зазначали, що в законопроєкті катастрофічно бракує винятків для чиновників, політиків та інших впливових осіб, чиє життя та діяльність мають підлягати значно суворішому контролю з боку суспільства, ніж життя звичайних громадян. Також у проєкті кодексу «забули» прописати винятки для журналістської діяльності та обов’язкового публічного відкриття даних.
Відповідно, в Раді Європи закликали доопрацювати низку статей перед ухваленням закону:
- встановити законні підстави для роботи з інформацією замість безальтернативного правила «за згодою»;
- чітко прописати винятки для боротьби з корупцією, журналістської діяльності, публічних розслідувань та ведення реєстрів;
- впровадити анти-SLAPP механізми для надійного захисту журналістів та активістів від судового переслідування й залякування безпідставними позовами.
Як зазначають в YouControl, спроба ухвалити новий Цивільний кодекс України під виглядом «євроінтеграційного оновлення» є кроком назад і більше нагадує спробу легалізувати інструменти для закриття даних і приховування з публічного поля інформації про корпоративні злочини та різні правопорушення. Якщо Верховна Рада не врахує зауваження і прийме ці зміни, а президент підпише законопроєкт, то він автоматично стане співучасником згортання реформ перед українським суспільством та міжнародними партнерами.
Як вказують аналітики Громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник та Ірина Федорів, нова редакція Цивільного кодексу змінює базову логіку права власності: від можливості повернути вкрадене — до юридичного закріплення його втрати. Про те, як саме це працюватиме, вони пояснюють у статті «Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу».