Олег Іващенко зустрів опір у Головному управлінні розвідки після виходу Кирила Буданова.

Проте в ГУР функціонує армійська вертикальна система впливу, що надає йому певні переваги.

Процес передачі повноважень керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України для Олега Іващенка, який змінив Кирила Буданова, є досить непростим, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела.

Видання зазначає, що Буданов, який перейшов на посаду голови Офісу президента, створив всередині ГУР власну закриту структуру, що базувалася на особистій лояльності та повазі.

В результаті, за словами джерел у розвідці, Іващенку довелося зіткнутися з опором всередині організації, коли співробітники відмовлялися виконувати вказівки нового керівника без дозволу попереднього, якого вважають «справжнім командиром».

Проте в військовій структурі ГУР, де діє армійська вертикаль впливу, така схема не є ефективною.

«В армії керівник має значно більше можливостей «переконувати», ніж у цивільних установах. Сьогодні ти протестуєш, а завтра твої підлеглі вже виконують якусь операцію в тилу ворога. І їхні втрати – на совісті твоєї гордині чи ще чогось», – зазначив один із співрозмовників видання з силового відомства.

Як повідомляло D.UA, Буданов, переходячи в ОП, сподівався, що ГУР очолить його людина, зокрема Вадим Скібіцький або хтось інший з його команди. Однак призначення Олега Іващенка на посаду начальника ГУР Володимиром Зеленським «вибило його опору» на розвідку.

Якими мотивами керувався Зеленський, здійснюючи несподіваний крок із призначенням Кирила Буданова? І чому сам Буданов погодився обміняти крісло легендарного начальника ГУР на умовний пеленальний столик керівника президентської канцелярії, над яким досі нависає тінь Єрмака? Відповіді на ці запитання в статті “Наступник”, або “Нейтралізація”? Навіщо президент призначив Буданова керівником ОПУ” надає редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.