Операція проти Ірану: які вигоди отримує Путін від цього процесу.

Удари США по Ірану впливають на війну в Україні.

Кораблі ВМС США запускають ракети Tomahawk по Ірану, намагаючись знищити пускові установки та заводи, від яких Тегеран залежить у своїй здатності завдати удар у відповідь. Логіка проста: набагато дешевше, безпечніше й ефективніше знищувати боєголовки на землі, ніж перехоплювати їх у повітрі.

Саме такою стратегією керувався президент України Володимир Зеленський, який ще кілька місяців тому почав вимагати від США передачі ракет Tomahawk. Він також планував використовувати їх проти ракетних установок і виробництв — у його випадку російських, що забезпечують нічні обстріли України та виснажують її запаси американських перехоплювачів Patriot.

Проте зростаюча інтенсивність використання цих ракет США в Перській затоці з кожною годиною зменшує ймовірність їх передачі Києву, вважає колумніст Bloomberg Марк Чемпіон.

“Тим не менш, зменшення надій України на отримання Tomahawk символізує ширшу істину: Росія вже явно виграє від рішення президента США Дональда Трампа вести війну з Іраном. І ця вигода зростатиме, чим довше триватиме конфлікт”, — додає колумніст.

Операція, яку нині президент США оцінює як можливою на чотири-п’ять тижнів, значно виснажить американські запаси ракет — як для наступальних, так і для оборонних цілей — водночас підвищуючи світові ціни на нафту та природний газ, від яких залежить російська економіка та військовий бюджет.

Будь-яке тривале закриття Ормузької протоки або руйнування експортних потужностей Перської затоки також може відродити ринок для санкційної російської енергетики. Танкери, які тривалий час стоять із повними вантажами непроданої нафти після того, як США змусили Індію скоротити закупівлі в Москви, ймовірно, знайдуть покупців.

Водночас проведення інтенсивної повітряної кампанії за участю двох ударних авіаносних груп потребує значного обсягу розвідки — від повітряної розвідки до аналізу супутникових даних у реальному часі. Це також обмежені ресурси США, критично важливі для оборони України, які, ймовірно, будуть перекинуті на інші завдання, якщо удари по Ірану триватимуть.

“За всіма цими показниками війна Трампа проти Ірану не могла прийти в більш вигідний час для Кремля і в гірший — для Києва”, — стверджує Чемпіон.

Це може бути не одразу очевидно. Верховний лідер Алі Хаменеї та його Корпус вартових ісламської революції підтримували Путіна ще з ранніх етапів його вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Вони постачали Росії необхідні боєприпаси, десятки — а можливо й сотні тисяч — безпілотників, а також надавали ліцензію на їхнє власне виробництво.

У Росії мало корисних союзників, і Тегеран був одним із найважливіших — як через географічне положення, так і через розміри та військову промисловість. Він розташований одразу за Кавказькими горами та Каспійським морем від російської території, поширює вплив по всьому Близькому Сходу та межує з Афганістаном.

Втрата Тегерану під впливом США стала б для Кремля довгостроковою стратегічною втратою, не кажучи вже про те, як це виглядало б незручно. Іран прийшов на допомогу Путіну, коли йому була потрібна підтримка у придушенні України, але тепер, коли Тегеран потребує відповіді на цю послугу у війні не за вибором, а заради виживання, Москва, схоже, мало що готова чи здатна зробити.

Але всі ці занепокоєння меркнуть у порівнянні з тим, чи досягне Путін успіху, чи зазнає поразки в Україні, або чи зможе вирішити свої короткострокові бюджетні потреби. Нездатність постояти за союзників — від Хаменеї в Ірані до Башара аль-Асада в Сирії та Ніколаса Мадуро у Венесуелі — є лише симптомом нездатності конкурувати серед великих держав, яку Путін намагається виправити своїм вторгненням в Україну.

Військові зусилля Росії в Україні останнім часом зазнають серйозних труднощів. Її прогрес на полі бою сповільнюється, навіть попри зростання витрат на особовий склад. Щоправда, Путін все ще може дозволити собі втратити більше військ, ніж Україна.

Це стає ще більш очевидним, оскільки втрата Росією неофіційного доступу до мережі зв’язку Starlink Ілона Маска позбавила передові підрозділи можливості використовувати її для поступового досягнення повільних успіхів на фронті. Україна змогла переламати ситуацію в деяких районах.

“Зростання світових цін на нафту могло б стати рятівним. Так само, як і будь-яке скорочення доступності американських ракет і перехоплювачів, або — ще краще — сприйняття у Білому домі, що після Ірану США потрібне припинення вогню в Україні, незалежно від умов. Будь-який тиск на Путіна щодо поступок для досягнення тривалого мирного врегулювання зник би”, — додає колумніст.

Трамп та його радники з питань безпеки мають почати зважувати, що більше можна здобути від тривалої війни з іранським противником, який уже значною мірою нейтралізований, порівняно з виснаженням ресурсів, які США можуть знадобитися для стримування набагато небезпечніших потенційних викликів — як з боку Москви, так і Пекіна.

“Втрата ракети Tomahawk або Patriot займає кілька хвилин, а на її заміну може піти до двох років”, — підсумував Чемпіон.

Нагадаємо, в Politico писали, що вбивство Хаменеї вдарило по Путіну в найболючіше місце. Удари США по Ірану посилили параною російського президента та його прагнення здобути перемогу в Україні.