Їх п’ять.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан залишає політичну сцену, і його позиція головного “порушника порядку” в ЄС раптово стає вільною. Це відбувається в критичний момент, коли Європейський Союз потребує єдності для ухвалення санкцій, бюджету та інших рішень, що вимагають одностайності.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже цього тижня після поразки Орбана запропонувала змінити правила голосування, щоб уникнути подібних блокувань у майбутньому.
Протягом багатьох років угорський прем’єр використовував право вето, щоб затримувати важливі ініціативи, зокрема підтримку України. Після нищівної поразки на виборах 12 квітня його незабаром замінить Петер Мадяр — політик правоцентристського спрямування, який демонструє готовність до тіснішої співпраці з Брюсселем, зазначає Себастьян Старчевич — журналіст з питань європейської політики в Politico.
Дехто сподівається, що перемога Мадяра полегшить досягнення консенсусу в ЄС. Однак відхід Орбана не означає, що фон дер Ляєн чи українські лідери можуть розслабитися. У Європейській раді, де збираються всі 27 лідерів для ухвалення рішень, досі є кілька союзників Орбана та потенційні нові “порушники”.
Журналіст назвав п’ять лідерів, які найімовірніше можуть взяти на себе його роль головного “проблемного гравця” в ЄС.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо
Прем’єр Словаччини часто виступав союзником Орбана, підтримуючи його у блокуванні санкцій проти Москви та вимагаючи винятків із пакета допомоги ЄС для України на €90 млрд. Після відходу Орбана Фіцо може залишитися чи не єдиним найближчим партнером Кремля в ЄС.
Сам Фіцо заявляв, що прагне бути конструктивним учасником ЄС, але не на шкоду інтересам Словаччини. Водночас він попереджав, що може скористатися правом вето щодо фінансування для Києва, якщо Орбан програє вибори, тоді як Будапешт раніше місяцями блокував виділення коштів через суперечку з Україною щодо нафтопроводу.
Оскільки трубопровід досі не функціонує — президент України Володимир Зеленський заявив, що його не буде відремонтовано до кінця квітня — питання зараз полягає в тому, чи виконає Фіцо свою погрозу перейняти естафету від Орбана та заблокувати кошти, чи підтримає ЄС. Словацький лідер раніше завжди відмовлявся від санкцій та приєднувався до спільних заяв ЄС на підтримку України.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш
Прем’єр-міністр Чехії, 71-річний мільярдер, якого називають “чеським Трампом”, і який керує країною в коаліції з ультраправими з грудня, вже продемонстрував деякі риси в стилі Орбана.
Бабіш був єдиним лідером, поряд з Орбаном і Фіцо, який вимагав виключення з кредиту ЄС для України в розмірі €90 млрд. Він також закликав до скорочення підтримки Києва, хоча зрештою не відмовився від ініціативи Чехії щодо боєприпасів на підтримку оборони України.
Бабіш також критикує кліматичну політику ЄС, особливо систему вуглецевих квот. Він вважає, що вона шкодить промисловості Чехії.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні
Джорджа Мелоні від початку свого перебування при владі намагається балансувати між правими націоналістичними поглядами та прагматичною співпрацею з ЄС.
У зовнішній політиці вона демонструє проєвропейську позицію і разом із такими лідерами, як Метте Фредеріксен, прем’єркою Данії, намагається посилити міграційну політику ЄС через компроміси, а не через блокування рішень.
Один дипломат ЄС зазначив, що Мелоні є “цілком іншим типом” політика в порівнянні з Орбаном. Водночас інший дипломат застеріг, що вона походить із тієї ж політичної родини, тому її не варто недооцінювати.
За його словами, на останній зустрічі Європейської ради саме Мелоні була єдиною, хто погодилася з позицією Орбана, зокрема щодо кредиту для України. Він додав, що між ними існує ідеологічний зв’язок.
Янез Янша з Словенії
Янез Янша, колишній неодноразовий прем’єр Словенії і правопопуліст, який підтримує Дональда Трампа, посів друге місце на нещодавніх виборах і наразі веде переговори про формування коаліції з чинним прем’єром Робертом Голобом.
Якщо він повернеться до влади, це посилить табір популістських лідерів у ЄС. Водночас щодо України його позиція відрізняється від Орбана і Фіцо: Янша підтримує вступ України до ЄС і ще у 2022 році відвідав Київ на знак солідарності після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Румен Радев з Болгарії
Румен Радев, який залишив посаду президента в січні, щоб створити нову партію і взяти участь у парламентських виборах, має високі шанси на перемогу після років політичної нестабільності в Болгарії.
Такий результат може стати проблемою для України та її європейських союзників: раніше Радев заявляв, що Україна “програє” війну проти Росії, і критикував збільшення військової допомоги з боку ЄС, називаючи це “підливанням зброї” в конфлікт.
Він також звинуватив європейських лідерів у заохоченні контрнаступу Києва, заявивши, що це призвело до “сотень тисяч жертв” в Україні. Симпатії Радева до Кремля викликали різку реакцію з боку Зеленського під час їхньої телевізійної суперечки у 2023 році в президентському палаці в Софії.
Раніше у The Guardian пояснили, що означає перемога Петера Мадяра на виборах в Угорщині для ЄС та України. Хоча Мадяр у своїй промові назвав Москву “ризиком для безпеки” Європи та заявив, що сказав би Путіну “було б добре припинити вбивства після чотирьох років”, якщо б той зателефонував, деякі його позиції щодо Росії та України не надто відрізняються від орбанівських.