Переговори Європейського Союзу з Путіним: чому це може бути не таким поганим рішенням.

ЄС стикається з вибором.

Європейські посадовці прибули на Всесвітній економічний форум у Давосі в січні, сподіваючись знайти час для обговорення зі своїми американськими колегами стану українських мирних переговорів. Проте їм довелося зосередитися на уникненні військового конфлікту з їхнім партнером по НАТО щодо Гренландії, зазначає Анчал Вохра, авторка статей у журналі Foreign Policy.

Зараз, після цих подій, в Європі звучать заклики до необхідності альтернативного плану. Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликали до прямих переговорів з Росією, оскільки ЄС намагається повільно, але впевнено зменшити свою залежність від США, особливо в питаннях, що мають критичне значення для його безпеки.

Європейці повинні “знайти відповідну платформу для конструктивного діалогу” з росіянами, заявив Макрон наприкінці грудня, охарактеризувавши ситуацію, в якій європейці займають другорядну роль, а США ведуть мирні переговори між Росією та Україною, як “неідеальну”.

“Незабаром знову буде корисно поговорити з Владіміром Путіним”, — додав він.

Антоніу Кошта, президент Європейської ради, яка забезпечує консенсус між 27 державами-членами Європейського Союзу з ключових питань, 27 січня повідомив невеликій групі журналістів, включаючи FP, що хоча він не підтримує паралельний процес, який може заважати переговорам під егідою США, європейці повинні бути готові до переговорів з Росією, якщо це буде необхідно.

“Зміна європейської стратегії викликана самим президентом США Дональдом Трампом, який не тільки залишив європейців поза межами переговорного процесу під час розробки мирної угоди, що має прямий вплив на європейську безпеку”, — додає авторка.

На думку Вохри, Європа опинилася перед непростим вибором. Вона може або відмовитися від переговорів з Росією на користь Трампа і не мати впевненості в результатах, або ж прийняти прагматичний підхід і самостійно звернутися до Путіна, незважаючи на найнижчий рівень відносин між країнами за всю історію.

Європейці можуть не підтримувати ідею відновлення відносин з Росією після її вторгнення в Україну та продовження використання безпілотників для загрози території НАТО, але вони визнають, що це може бути неминучим наслідком будь-якої угоди. І вони вже натякнули на таку можливість.

У своїй першій реакції на 28-пунктний план Трампа європейські держави переформулювали пункт про економічні зв’язки і заявили, що Росія буде “поступово” реінтегрована в світову економіку.

Економічний тиск ЄС через санкції та мільярди доларів заморожених російських активів, що знаходяться в його юрисдикції, надають європейцям важливий важіль впливу — укласти власну угоду. Але вони вважають за краще, щоб це було поетапне і обмежене полегшення, винагорода за покращення поведінки Росії, а не подарунок Трампа за його власні стосунки з Путіним.

Окрім пошуку вигідних умов у потенційній угоді, експерти з торгівлі зазначають, що багато європейських країн ніколи повністю не розривали торговельних зв’язків з Росією, демонструючи серйозну невідповідність між публічними заявами та фактичною економічною політикою.

Попри вторгнення Росії в Україну, тисячі європейських компаній так і не залишили країну. Вони пояснювали це юридичними обмеженнями, зобов’язаннями перед місцевими працівниками та високими прибутками.

“Європа намагалася обмежити імпорт з Росії, але залишилася залежною від нього. Відносини ЄС із Росією вже не повернуться до більш оптимістичної епохи до вторгнення, коли вірили, що торгівля стримуватиме авторитарні амбіції Путіна. Проте наразі Європа вже пов’язана з регіональним агресором, і надання економічних поступок може стати неминучим”, — підсумувала Вохра.

Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловився щодо переговорів ЄС з Росією. Він заявив 6 лютого, що Європейський Союз відкритий до діалогу з Росією задля завершення війни в Україні, проте не погодиться на будь-які окремі паралельні канали комунікації.