Виявилося, що реальне кримінальне переслідування Трампа майже неможливе як у США, так і на міжнародному рівні.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що якщо Іран не відкриє Ормузьку протоку, Сполучені Штати знищать всю цивільну інфраструктуру країни: електростанції, нафтові свердловини та установки для опріснення води. Ці заяви викликали жваву міжнародно-правову дискусію щодо того, чи є така загроза порушенням законів війни. За інформацією Bloomberg, правознавці та колишні дипломати вважають висловлювання президента щонайменше небезпечними і близькими до того, що міжнародне право визначає як воєнні злочини.
Хронологія погроз
Погрози на адресу Ірану Трамп висловлював протягом кількох днів:
- 30 березня. Написав у соціальних мережах, що США “підірвуть і повністю знищать” усі іранські електростанції, нафтові свердловини, а також, “можливо, всі установки для опріснення води”.
- 1 квітня. Заявив, що Вашингтон “незабаром досягне військових цілей” і обіцяв “розбомбити [Іран] до кам’яного віку, де їм і місце”.
- 5 квітня. Написав, що іранці будуть “жити в пеклі”, якщо їхній уряд не піде на поступки.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер відреагував різко: за його словами, Трамп “скаженіє, як неврівноважений безумець” і “погрожує можливими воєнними злочинами”.
Правова база
Воєнні злочини — це порушення норм ведення війни, зафіксованих у міжнародних угодах. Основним джерелом є Женевські конвенції, укладені в період з 1864 по 1949 рік. До воєнних злочинів належать:
- катування і зґвалтування;
- використання голоду як зброї;
- розстріл комбатантів, які здалися;
- застосування заборонених видів зброї (хімічної, біологічної);
- умисні атаки на мирних жителів.
Згідно з Додатковим протоколом I 1977 року до Женевських конвенцій, цивільні об’єкти “не повинні бути об’єктом нападу або репресалій”, за винятком випадків, коли вони суттєво сприяють військовим діям противника. При цьому протокол прямо зазначає: якщо є сумніви в тому, чи використовується об’єкт у військових цілях, слід вважати, що ні.
Ще одне важливе правило — принцип пропорційності: очікувана шкода мирному населенню не повинна бути надмірною в порівнянні з військовою вигодою. Нарешті, принцип розрізнення вимагає чітко розмежовувати військові та цивільні об’єкти і вражати лише перші.
Принцип пропорційності
Ребекка Гамільтон, професор Юридичного факультету Американського університету і колишній юрист обвинувального департаменту МКС, визнає: деякі об’єкти формально можуть мати “подвійне призначення” і тому теоретично бути законними мішенями. Однак вона підкреслює, що принципу пропорційності все ж потрібно дотримуватися: “Закони війни спрямовані на захист мирного населення. Один з основних принципів міжнародного гуманітарного права — розрізняти військових і цивільних осіб, військові та цивільні об’єкти і вражати лише військові”.
Девід Шеффер, колишній посол США з питань військових злочинів за адміністрації Клінтона, а нині старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, вважає, що власні слова Трампа підривають будь-які аргументи на користь законності ударів. Особливу увагу він звертає на фразу “до кам’яного віку”: “Удари по електростанціях і установках для опріснення води можуть бути пов’язані з якоюсь правдоподібною військовою вигодою, але це дуже жорсткий критерій. А наказ знищити країну до кам’яного віку явно порушує принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві”.
Аура безкарності
У теорії воєнні злочини в США переслідуються за двома напрямками:
- Єдиний кодекс військової юстиції, який застосовується до військовослужбовців і передбачає військовий трибунал;
- Закон про військові злочини 1996 року, який застосовується вкрай рідко. Перше кримінальне провадження за ним було порушено лише в грудні 2023 року проти чотирьох військовослужбовців, пов’язаних із Росією, за катування громадянина США в Україні.
На практиці Трамп має абсолютний імунітет. У 2024 році Верховний суд США ухвалив, що президент володіє абсолютним імунітетом за дії, вчинені в рамках офіційних повноважень. Накази Верховного головнокомандувача збройними силами — саме такі дії. Крім того, Трамп вже демонстрував готовність видавати масові помилування: після подій 6 січня 2021 року він помилував учасників штурму Капітолія. Аналогічну схему можна було б застосувати і щодо військових, які виконували його накази.
А що МКС?
Міжнародний кримінальний суд (МКС) було створено 2002 року на основі Римського статуту. Його членами є 125 держав. Суд має повноваження розглядати справи про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочин агресії.
Однак юрисдикція МКС над ситуацією з Іраном вкрай обмежена:
- Ні США, ні Іран, ні Ізраїль не є членами МКС;
- США можуть накласти вето в Раді Безпеки ООН на будь-яку резолюцію про початок розслідування;
- Іран теоретично міг би прийняти юрисдикцію суду, але тоді під приціл потрапили б і його власні атаки на цивільні об’єкти;
- Навіть у разі видачі ордера на арешт виконати його вкрай складно: суд залежить від держав-членів. Монголія, наприклад, у вересні 2024 року не виконала ордер на арешт Путіна. Угорщина у квітні 2025 року прийняла ізраїльського прем’єр-міністра Нетаньягу, незважаючи на аналогічний ордер, і вийшла з МКС;
- МКС не проводить заочних процесів.
Від початку бойових дій загинуло понад 3 500 осіб по всьому регіону, зокрема понад 1 200 у Лівані внаслідок ізраїльських бомбардувань і часткової окупації. Понад чотири мільйони людей були змушені покинути свої домівки в Ірані та Лівані.
Початок війни в Ірані та перекриття Ормузької протоки призвели до глобального зростання цін на паливо, зокрема й у США. На фоні конфлікту рейтинг Трампа обвалився до рекордних мінімумів. Крім цього, як повідомляли в Reuters, зростання цін на паливо знищує авіакомпанії США.
Нагадаємо, вранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угруповання “Хезболла” в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет і вдарив по американській базі в Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на постачання зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, у рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході “подвоює значення” нафтопроводу “Дружба”, і знову закликав Україну відновити постачання нафти в Угорщину.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде “однією операцією за одну ніч”, а Сполученим Штатам слід очікувати великих втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.
Водночас Пентагон і принаймні один уряд із країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.
Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це в дуже образливій манері: “остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський”. Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України в захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа “риторикою”.
Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за умови “повної гарантії”, що ці літаки “жодним чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а тільки для захисту регіональних партнерів.
Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на більш пізньому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь. Однак уже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася в техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила в міську каналізаційну систему Тегерана.
Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном і США загостриться ще більше. Як повідомляв The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ні американському народові, ні світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану з повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран у Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутнім на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, щоб не розпочинати війну.