Польща прагне до максимально незалежних дій у ядерній сфері та вже веде переговори з Францією та іншими партнерами.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що його країна з часом має намір отримати власну ядерну зброю, оскільки Європа посилює свої ресурси стримування через сумніви щодо готовності США захищати континент, повідомляє Bloomberg.
«Польща дуже серйозно ставиться до ядерної безпеки, — підкреслив Туск. — З розвитком наших автономних можливостей ми будемо намагатися підготувати Польщу до максимально незалежних дій у цій сфері в майбутньому».
Наявність ядерної зброї вважається найпотужнішим засобом стримування від агресії. Саме тому питання ядерного захисту стало ключовим для Європи після того, як адміністрація Трампа почала сигналізувати про можливе послаблення зобов’язань у рамках НАТО.
Переговори з партнерами
Напередодні, у понеділок, Туск повідомив, що Польща веде переговори з Францією після того, як президент Еммануель Макрон запропонував тимчасово розмістити в союзних країнах винищувачі, здатні нести ядерну зброю. Йдеться про французькі літаки Rafale, які можуть доставляти ядерні бомби типу B61 або французькі авіабомби ASMP-A — це ключовий елемент французького ядерного стримування. За словами польського прем’єра, він також контактував з іншими європейськими союзниками:
- Швеція — висловила зацікавленість у французькому проєкті;
- Данія — також підтримала ініціативу.
Наступний раунд переговорів відбудеться на саміті з ядерної енергетики в Парижі 10 березня, уточнив Туск. Польща при цьому не залишиться «пасивною», розвиваючи паралельно власні атомні електростанції, наголосив прем’єр.
Частковий союз Туска і Навроцького
Заяви Туска свідчать про рідкісний збіг позицій між ним і президентом Польщі Каролем Навроцьким. Навроцький відомий більш проамериканськими поглядами, ніж прем’єр. Минулого місяця президент заявив, що є «великим прихильником вступу Польщі до ядерного проєкту».
Утім, між двома польськими лідерами існує принципова відмінність у виборі партнерів. Навроцький орієнтується на тісну співпрацю з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Туск, навпаки, дедалі більше схиляється до поглиблення європейської кооперації.
Юридична перешкода
Попри амбітні заяви, реалізація ядерних планів стикається з серйозною правовою перешкодою. Польща є підписантом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) з 1960-х років. ДНЯЗ — це міжнародний договір, який зобов’язує країни, що не мають ядерної зброї, не прагнути її набути. Його підписали понад 190 держав, і він вважається основою глобальної ядерної безпеки. Відповідно до цього договору Варшава зобов’язалася не шукати й не набувати атомної зброї.
Водночас минулого року Польща підписала окрему угоду з Францією, яка відкриває шлях до потенційного захисту польської території французькими ядерними ракетами. Це означає, що Варшава могла б скористатися французькою ядерною парасолькою, не порушуючи формально ДНЯЗ, адже зброя залишалася б у розпорядженні Франції, а не Польщі.
Європа шукає формулу довгострокової безпеки. Та чи здатна вона гарантувати власну безпеку без повної опори на Вашингтон і його ядерну парасольку та без готовності до масової мобілізації в разі російської агресії? У статті “Франція і Британія замість США? П’ять сценаріїв ядерної автономії для Європи” Олексій Іжак детально аналізував, як працює нинішній механізм ядерного стримування, чому довіра до американських гарантій більше не є безумовною і які можливі опції мають європейські столиці.