Президент США Дональд Трамп змінив риторику щодо війни в Україні, що спричинило обережний оптимізм щодо можливого перемир’я. У Москві ж після перемовин зі спецпосланцем Стівом Віткоффом почали шукати компроміси, зокрема щодо територій.
За словами поінформованих джерел РБК-Україна, певний оптимізм щодо можливого перемир’я пов’язують зі зміною позиції президента США Дональда Трампа стосовно війни РФ проти України.
Зрушення в його риториці можна зафіксувати приблизно з початку липня. Це збіглося в часі з завершенням 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном, яку вдалося “погасити” після втручання Трампа.
Оскільки 3 липня Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Путіним, обговоривши питання війни в Україні. Тоді після дзвінка глава Білого дому заявив, що “незадоволений” позицією диктатора та “не досяг жодного прогресу”.
Вже тієї ночі Росія атакувала Київ рекордною кількістю дронів та ракет. Наступного дня Трамп поговорив із президентом України Володимиром Зеленським. Джерела видання описують цю розмову як “позитивну, як ніколи раніше”.
Після цього посилилася критична риторика щодо Путіна та Росії з боку Трампа та його команди. Почали звучати все частіші заяви про передачу або продаж зброї та ППО Україні. Далі президент США ініціював економічний тиск на Москву через її партнерів.
На думку члена комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, Трамп, маючи на увазі спочатку 50-денний дедлайн, а потім новий, який спливає сьогодні, вмістив це все в одну стратегію.
“Вони мають, з одного боку, дати сигнал Путіну, що ми поступово підвищуємо температуру в твоєму казані, і як би ти цього не хотів, ми все одно будемо продовжувати її підвищувати, якщо ти не підеш назустріч”, – сказав Веніславський в коментарі РБК-Україна.
Зазначимо, що першим об’єктом тарифного американського лідера тиску стала Індія – другий після Китаю імпортер російської нафти.
Джерела видання припускають, що Москва до останнього не сприймала санкційні наміри Трампа всерйоз. Частково це було пов’язано з тим, що сам президент США неодноразово давав підстави для скепсису, називаючи різні строки – від “двох-трьох тижнів” до “ста днів”.
Саме тому головним завданням спецпосланця Трампа – Стіва Віткоффа під час його візиту до Москви було переконати Путіна в серйозності намірів.
За словами джерел, ще станом на 5 серпня, візит Віткоффа до Кремля залишався під питанням – Путін не підтверджував зустріч. Але наступного дня вона таки відбулася. Деталі переговорів не розголошувалися. Трамп описав їх як “дуже продуктивні” й такими, що принесли “значний прогрес”, хоча й визнав, що це не був прорив.
“Після зустрічі з Віткоффом вони справді постали перед дилемою і шукають якесь рішення. Насамперед щодо територіального питання – від яких територій вони можуть відмовитись, де поступитись. Російський Радбез після цієї зустрічі засідав шість годин. Сьогодні (7 серпня, – ред.) – ще п’ять годин“, – сказало РБК-Україна одне з проінформованих джерел.
Втім, головним публічним результатом цих переговорів стало планування особистої зустрічі Трампа та Путіна. Востаннє вони зустрічались у 2021 році, ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
На думку політолога Аббаса Галлямова, щодо цієї зустрічі конкретної домовленості, певно, немає. Оскільки Трамп одночасно транслює позитивні сигнали про те, що були конструктивні переговори, але при цьому продовжує вводити санкції – підвищення мит проти Індії.
“І сам він (Трамп – ред.) не виключає жодного сценарію. Він просто намагається полегшити Путіну рух у правильному напрямку”, – сказав політолог в коментарі виданню.