У разі, якщо Україна не дотримається принципів демократії та верховенства права, кошти доведеться повернути.
Верховна Рада України ратифікувала Угоду про позику на підтримку України, укладену між Україною як позичальником та Національним банком України в ролі агента позичальника, а також Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як кредитором №0376. Угода передбачає надання Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. На засіданні 28 травня за неї проголосували 298 народних депутатів.
Як зазначив під час виступу в парламенті міністр фінансів Сергій Марченко, з 90 мільярдів євро 60 мільярдів буде спрямовано на зміцнення обороноздатності України, а 30 мільярдів євро – на підтримку державного бюджету. При цьому борг планується погасити за рахунок російських репарацій, які будуть сплачені після завершення війни.
Крім того, однією з умов повернення кредиту є дотримання Україною демократичних норм.
Виплата трьох траншів допомоги передбачає виконання ряду умов, таких як:
- демократія та верховенство права — підтримка ефективних демократичних механізмів, багатопартійного парламентаризму, прав людини та боротьби з корупцією;
- позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики;
- незворотність антикорупційних норм;
- незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління державними підприємствами й банками;
- прозорість і звітність — щоквартально/щомісяця надавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.
При цьому умови, викладені в меморандумі, стосуються виплат на 2026 рік.
Угода була підписана напередодні, 27 травня, що викликало активну дискусію в залі парламенту. Зокрема, голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко запропонувала підтримати ратифікацію угоди, але потім голосувати проти законопроєктів, що містяться в ній.
Водночас народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що умови Меморандуму фактично дублюють меморандум з Міжнародним валютним фондом і «де-факто нічого нового там немає».
Меморандум передбачає:
- законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок;
- законопроєкти про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- оновлення Стратегії управління державними фінансами;
- новий Митний кодекс;
- призначення голови Держмитслужби;
- узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- дорожню карту та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- бюджетну декларацію на 2027–2029;
- призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати;
- реформу Держаудитслужби та інше.
Також депутати підтримали прискорення процедури термінового підписання законопроєкту головою Верховної Ради.