Росія хоче мати право вето щодо західних гарантій безпеки для України
Заяви Кремля свідчать про те, що дипломатичний марафон адміністрації Трампа дав небагато результатів.
Москва не змінює своєї позиції щодо того, які саме гарантії безпеки для України вона вважає прийнятними, заявив у середу міністр закордонних справ Росії Сєргй Лавров. Його слова, пише Politico, руйнують надії на будь-який прогрес у врегулюванні війни проти України після зустрічі Владіміра Путіна з президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом у п’ятницю на Алясці.
Ремарки Лаврова також засвідчили, що Кремль не відмовився від своїх максималістських вимог щодо України: перетворення її на нейтральну, ослаблену державу; суттєве скорочення її збройних сил; а також відмову від прагнень стати членом НАТО після того, як Росія завершить свої дії.
«Москва не погодиться на колективні гарантії безпеки, вироблені без участі Росії… Росія погодиться, якщо гарантії безпеки для України будуть надані на рівних умовах із залученням таких держав, як Китай, Сполучені Штати Америки, Сполучене Королівство та Франція», — заявив Лавров на пресконференції після зустрічі з міністром закордонних справ Йорданії.
Участь Пекіна та Москви у визначенні того, як саме мали б діяти гарантії безпеки для України, є абсолютно неприйнятною для західних союзників, навіть попри їхні спроби розробити план захисту України після можливої угоди про припинення вогню чи мирної домовленості.
Ще одним підтвердженням небажання Кремля робити кроки для припинення повномасштабного вторгнення, розпочатого у лютому 2022 року, є те, що потенційна зустріч між Путіним і президентом України Володимиром Зеленським залишається віддаленою перспективою, про що Лавров говорив раніше цього тижня.
У середу Лавров повернувся до ідеї, висунутої під час мирних переговорів у Стамбулі у квітні 2022 року. Вона передбачала створення коаліції держав-гарантів за зразком НАТО, які надаватимуть Україні гарантії безпеки. Ця пропозиція провалилася на Заході, оскільки Москва вимагала включення положення про одностайність, що передбачало обов’язкове схвалення всіх країн, зокрема й Росії, перед тим, як гарантії могли б бути застосовані.
«Я впевнений, що на Заході — передусім у Сполучених Штатах — чудово розуміють: обговорювати питання безпеки без участі Російської Федерації — це утопія, шлях у нікуди», — заявив Лавров на пресконференції.
Головний дипломат Путіна також різко висловився на адресу голови зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Каї Каллас, відомої своєю жорсткою позицією щодо Росії. На його думку, її заяви є «деградацією методів зовнішньої політики».
Президент Трамп, який позиціонував свої нещодавні зустрічі з Путіним, а також із Зеленським і європейськими лідерами як успіх, пообіцяв українському президенту та європейським союзникам під час понеділкових переговорів, що Україна отримає «захист, подібний до п’ятої статті НАТО», однак не навів конкретики — і водночас наголосив, що американські війська не воюватимуть на території України.
Європейські лідери загалом не вірять у щирість Путіна щодо мирної угоди, і заяви Лаврова лише підтверджують цю позицію.
Після переговорів у Вашингтоні Україна отримала від Дональда Трампа обіцянки «дуже хороших» гарантій безпеки. Але що це за гарантії? І чи зможуть вони вберегти нашу країну від «тактики салямі», до якої так охоче вдається Москва?
Про це в статті «Між статтею 5 і «дикобразом»: Захід шукає «гарантії» безпеки для України» пише міжнародний оглядач Володимир Кім.