Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Рютте знайшов спосіб, як зберегти участь США в НАТО, незважаючи на позицію Трампа.

Нова стратегія відображає виклики, з якими стикається Рютте у пошуках об’єднуючої теми для Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розробив новий план, щоб запобігти відверненню американського президента Дональда Трампа від Альянсу: пропонувати нові оборонні угоди, вигідні для США, повідомляє Politico.
Оборонне виробництво стане ключовою темою під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в п’ятницю, 22 травня, у Швеції.
За словами трьох високопоставлених дипломатів НАТО, протягом останніх тижнів генсек Альянсу ініціював кампанію з суттєвого збільшення обсягів оборонного виробництва та укладення відповідних угод, намагаючись забезпечити успіх саміту лідерів країн НАТО в Анкарі в липні. Кампанія спрямована на подолання реального дефіциту в Європі, а також на створення “економічних аргументів” для Трампа.
“Я вважаю, що це дуже позитивно, що Рютте підкреслить це в Анкарі, щоб ми могли мати спільні стандарти, кращу взаємодію та виробляти більше і дешевше. Нам потрібно продовжувати торгівлю та виробництво зброї разом, а у США є деякі унікальні можливості”, — зазначила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
План Рютте — це “хороша новина для США”, підкреслив один із дипломатів.
Проте будь-які спроби активно залучити НАТО до оборонних угод, ймовірно, викличуть конфлікт із ЄС, який оприлюднив законодавчі пропозиції та кредити на мільярди євро, щоб надати пріоритет розвитку власної оборонної промисловості.
Нова стратегія відображає труднощі, з якими стикається Рютте у пошуках єднальної теми для Альянсу, який і без того перебуває у напруженому стані. Цього місяця Трамп застав зненацька Німеччину та Польщу оголошеннями про скорочення військової присутності США. Союзники також не можуть дійти згоди щодо нових способів збільшення допомоги Україні та розходяться в думках стосовно того, чи може НАТО відіграти певну роль у розблокуванні Ормузької протоки.
“Зосередження уваги на промисловості має сенс, щоб відвернути увагу від розбіжностей в інших сферах”, — вважає колишня високопосадовиця НАТО Герлінде Ніхус.
В основі стратегії Рютте лежить представлення в Анкарі зобов’язань та реальних доказів витрат на оборону. Публічно генсек НАТО неодноразово піднімав це питання та закликав промисловість збільшити виробництво — незалежно від того, чи є укладені контракти.
За словами дипломата НАТО, у приватних бесідах Рютте закликав європейських союзників представити на липневому саміті “докази” збільшення виробництва та промислові контракти.
“Рютте сказав союзникам: що б ви не готували, будь ласка, привезіть це до Анкари”, — зазначив дипломат.
Мета — заохочення створення спільних підприємств з американськими оборонними компаніями та збільшення обсягів продажу американської зброї. Збільшення обсягів виробництва, ймовірно, також стане важливою частиною декларації саміту.
Декларація буде супроводжуватися угодами, про які Альянс ще офіційно не оголошував, зокрема рішенням про заміну застарілого парку літаків Boeing 707 AWACS на розвідувальні літаки Saab GlobalEye.
Окремо на саміті буде представлено оновлену версію “Рамкової угоди про взаємодію НАТО з промисловістю” 2013 року, яка регулює відносини Альянсу з оборонними компаніями та може містити такі пропозиції, як залучення стартапів.
Проте реалізувати план Рютте із “завоювання прихильності” Трампа буде нелегко, оскільки у генсека НАТО обмежені інструменти, щоб реально вплинути на промислове виробництво, вважає аналітик Bloomberg Economics Бекка Вассер.
Закупівлі озброєння перебувають під національним контролем, тоді як НАТО може зробити не більше, ніж надіслати “сигнал про попит”. Але це не працює для менших оборонних компаній, які не можуть інвестувати у виробничі лінії без контрактів, додала вона.
Будь-яка згадка про спільні підприємства також може виявитися марною, оскільки такі домовленості часто гальмуються повільним процесом отримання дозволів у Європі та побоюваннями США щодо відмови від контролю над технологіями та інтелектуальною власністю.
Будь-який тиск на європейських союзників з метою збільшення обсягів закупівель у США, ймовірно, також призведе до “розриву” з ЄС. Брюссель наполегливо працює над наданням переваги європейським оборонним компаніям у програмах, які він фінансує.
“США не були надто надійними, а [європейська] стратегічна автономія набирає обертів. Ми плануємо витратити чимало коштів на нашу оборону, тож компанії самого ЄС мають отримати вигоду”, — зазначив один із дипломатів ЄС.
Відмова союзників підтримати операцію США в Ірані та прямі образи на їхню адресу з боку Трампа — це вже не просто суперечка, а сигнал глибшої кризи. Ірина Красноштан у статті “Чи вийдуть США з НАТО? Які наслідки матимуть погрози Трампа” пояснювала, як конфлікт навколо Ірану оголив тріщини в Альянсі та чому вони можуть стати проблемою як для Європи, так і для України.