Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Справедливий мир і відновлення: досвід Тимошенко може виявитися вирішальним для України, – фахівець.

Досвід Юлії Тимошенко у проведенні складних міжнародних переговорів та її здатність взаємодіяти з глобальними центрами впливу є надзвичайно важливими для України в контексті майбутньої відбудови та досягнення справедливого миру.
Аналізуючи річницю другого туру президентських виборів 2010 року (7 лютого), експерт зазначає, що ця кампанія стала “точкою розвороту”, яка на десятиліття уповільнила розвиток країни.
На його думку, саме тоді Україна перетворилася на арену для деструктивних технологій Пола Манафорта, що ґрунтувалися на маніпуляціях та дискредитації проукраїнських сил.
Шатхін підкреслює, що перемога Віктора Януковича у 2010 році була наслідком не лише маніпуляцій із законодавством, а й системного навішування ярликів на Юлію Тимошенко.
Попри безпрецедентний тиск, лідерка “Батьківщини” отримала близько 45,5% голосів, що підтвердило її статус реального суперника проросійському вектору.
“Заяви про “руйнівні газові контракти”, звинувачення у таємній змові між партією Юлії Тимошенко “Батьківщина” та “антиукраїнськими силами”, а також систематичне зображення реформаторської політики як економічної зради – усе це було сплановано не для того, щоб виграти суперечку, а для того, щоб отруїти публічну сферу”, – наголошує експерт.
На думку автора, уроки 2010 року сьогодні мають стати запобіжником від повторення помилок минулого.
Він акцентує, що для виходу з поточної кризи Україні зокрема потрібні лідери з визнаним міжнародним авторитетом, які здатні відстоювати національні інтереси без потрапляння в нові форми залежності.
“Сьогодні стає очевидним, що Тимошенко залишається одним із небагатьох українських політиків, здатних одночасно вести діалог із Вашингтоном та іншими столицями, домовляючись про мир на гідних умовах. Її досвід необхідний для швидкої реконструкції держави, що базуватиметься на реальній суб’єктності”, – резюмує Шатхін.