Епоха, коли Європа могла протягом десятиліть процвітати під американською “парасолькою безпеки”, остаточно завершилася. Водночас Росія, ймовірно, готує нову війну.
Летальна допомога Україні – відповідальність Європи
Друга адміністрація Дональда Трампа чітко дала зрозуміти, що очікує на зміну підходів. Зокрема, міністр оборони США Піт Хегсет під час засідання Контактної групи 12 лютого 2025 року поставив союзників перед фактом: забезпечення безпеки в Європі має стати пріоритетом для самих членів НАТО в регіоні.
Автори звіту зазначають, що відповідно до нової доктрини Вашингтона, саме європейські країни повинні взяти на себе “переважну частину” як летальної, так і нелетальної підтримки Україні.
У звіті також зафіксовано, що військова допомога США різко зменшилася з січня 2025 року, а Вашингтон почав використовувати безпеку як інструмент економічного тиску, пов’язуючи гарантії захисту з торговими поступками з боку ЄС.
Росія готує ґрунт для конфлікту в Балтії
Поки США дистанціюються, агресія Кремля досягла нових масштабів. Як підкреслюють аналітики у звіті, Росія повністю перевела економіку на військові рейки, спрямовуючи 40% федерального бюджету на оборону. Вони попереджають, що РФ не тільки не відмовилася від максималістських цілей в Україні, а й готує сили для нових конфліктів.
За оцінками розвідок, наведеними у звіті, Москва може бути готова до:
- Регіональної війни в Балтії: протягом двох років після можливого припинення вогню в Україні.
- Локальної війни: проти одного з сусідів – вже через шість місяців.
У документі зазначається, що Москва вже активізувала гібридну кампанію в усій Європі, включаючи диверсії на енергомережах та масові порушення повітряного простору Польщі та Естонії у вересні 2025 року.
Мирний план Трампа: орієнтація на інтереси Москви
Особливу стурбованість у європейських столицях викликав підтриманий Вашингтоном мирний план з 28 пунктів, що з’явився в листопаді 2025 року.
Цей документ значною мірою ігнорував європейські інтереси і передбачав значні територіальні поступки України, обмеження чисельності ЗСУ та виключення членства України в НАТО.
Автори звіту роблять висновок, що Вашингтон дедалі частіше виступає в ролі “арбітра”, а не союзника.
Європа в “сірій зоні”: виклики автономії
Хоча європейські члени НАТО збільшили оборонні бюджети на 41%, звіт вважає ці зусилля недостатніми. Замість створення єдиної системи країни ЄС посилили “промисловий націоналізм”, продовжуючи закупівлю американських систем (F-35, Patriot) у спробах зберегти лояльність Вашингтона.
Резюмуючи дані звіту, автори попереджають: подальші коливання залишать Європу вразливою в “сірій зоні” між конкуруючими сферами впливу, поступово підриваючи її здатність визначати свою долю.