З листопада кількість виїздів за кордон не зросла, але змінилися мотиви.
Незважаючи на інтенсивні російські обстріли та бомбардування в зимовий період, а також очікування міжнародних організацій, українці не поспішали залишати країну — посилення атак не призвело до збільшення числа осіб, які виїхали з України, але змінило причини виїзду.
Про це повідомила представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт 6 березня в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Вперше однією з причин виїзду з України стали проблеми з водопостачанням, зазначила Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.
“Ми спостерігаємо за ситуацією, також на кордонах. Щодня наші колеги та команди партнерів працюють на 30 пунктах пропуску. Ми моніторимо як виїзд з України — і робимо це з 2022 року, — так і повернення. Ми не зафіксували зростання кількості людей, які залишають країну. Можливо, були деякі переміщення всередині України, але з того, що ми спостерігаємо, це були тимчасові переміщення. Тобто, під час дуже холодних тижнів люди могли поїхати до родичів, але потім поверталися”, – зазначила вона.
З листопада кількість виїздів за кордон не зросла, але змінилися мотиви.
“Загальна кількість людей, які виїжджають — ні, не зросла, але причини, чому вони виїжджають, більше пов’язані з енергетичними проблемами, ніж раніше, включаючи водопостачання, чого, наприклад, ми ніколи не спостерігали в 2024 році. Тож причини, пов’язані з водою та електроенергією, згадуються частіше, і занепокоєння щодо водопостачання — це щось нове”, — пояснила представниця УВКБ ООН.
Що стосується основних груп від’їжджаючих, то чіткого розподілу немає.
“Немає такої ситуації, що переважає одна група чи інша. Ми спостерігали у вересні–жовтні трохи більше молодих чоловіків, які виїжджали, після зміни закону в серпні, але це не продовжилося. Найчастіше це сім’ї, родини з одним дорослим, також з дітьми, вразливі особи та люди похилого віку”, – сказала вона.
Представниця УВКБ ООН підкреслила, що агенція продовжує щоденний моніторинг переміщень як на кордоні, так і всередині країни, щоб своєчасно реагувати на гуманітарні потреби населення в умовах кризи в енергетичному секторі на тлі триваючих російських атак.
Нагадаємо, найбільше українських біженців станом на кінець 2025 року прийняли Польща, Німеччина та Чехія. На четвертому місці — Естонія, однак тимчасовий захист в цій країні отримало менше людей. Кількість осіб зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 470 осіб (-1,3%). Також у Eurostat відзначили зменшення прибуття українців до Франції.
У червні 2025 року дію тимчасового захисту для українських біженців у країнах ЄС продовжено до 4 березня 2027 року.
Тим часом у Європі вважають, що після п’яти років ЄС навряд чи продовжуватиме тимчасовий захист українських біженців. Скоріше за все, пропонуватиметься інший юридичний аспект для легалізації. Усього ж прогнозується повернення до України приблизно 3,5 мільйонів біженців, які наразі перебувають у країнах Європи.