Автор Інна Ведернікова Редактор відділу внутрішньої політики D.UA
Процес переговорів щодо завершення російсько-української війни став самостійним, вирішуючи стратегічні завдання політичних акторів, які прямо чи опосередковано залучені у конфлікт. Поки Україна намагається витримати тягар, Путін виграє час, Трамп — гроші, а Європа — затягування процедур.
Як неможливо підрахувати риб, що метушаться в акваріумі, поки не зробиш знімок, так і неможливо нині визначити остаточні результати переговорів, оскільки ситуація може змінюватися щодня. Тому ми вирішили представити вам «знімок риб в акваріумі» на сьогодні. Адже ми не можемо точно передбачити, в якій «зграї» опиниться завтра ірраціональна, жадібна або млява риба. Проте варіанти розглянути можемо.
У будь-який момент можуть бути скасовані «переговори заради переговорів» і зафіксована можлива конфігурація виходу з війни. Це залежить не стільки від бажання Трампа закрити українське питання перед виборами до Конгресу, скільки від рішення Путіна.
Також варто зазначити, що Україна входить у стадію, де внутрішня політична логіка починає розвиватися швидше й жорсткіше, ніж переговорний процес. Коли б не зупинилася війна — після неї обов’язково відбудуться вибори. Або й під час неї, якщо в цьому бажанні зійдуться Путін, Трамп і Зеленський. Тому, буквально вискочивши з каструлі з окропом після гучного корупційного скандалу (де залишилися варитися Міндіч, Єрмак, Чернишов, Шурма та інші), чинний президент почав реалізовувати сценарій «другий термін».
На що розраховує Зеленський сьогодні? Якими будуть президентські вибори? Чому Зеленському потрібен паралельний референдум, якщо Трамп на ньому не наполягає? Чому Путіну невигідний мир просто зараз і чому він продовжує торгуватися з Трампом? Що може підштовхнути диктатора зупинитися найближчим часом?
Відомо, що Трамп і вся його переговорна команда хотіли б бачити вибори в Україні. Путін також неодноразово заявляв, що не бажає мати справу з «нелегітимним» керівництвом України. Зеленському, можливо, вибори й не дуже потрібні, але момент виглядає вдалим. Тому під виглядом поступки Трампу він намагається упакувати вибори в конструкцію переговорів.
Виборчі технології влади
7 лютого агентство Reuters опублікувало версію про те, що під час останнього раунду переговорів в Абу-Дабі досягнуто угоди між американською та українською делегаціями щодо орієнтовної послідовності дій: можливе укладання мирного договору в березні, а потім проведення президентських виборів і референдуму в травні. Того ж дня Володимир Зеленський підтвердив можливість такого розвитку подій. Ту ж інформацію підтвердила й Financial Times.
(Насправді ще до Нового року нашій переговорній групі спустили чернетку розкладу: лютий — внесення необхідних змін до виборчого та референдумного законодавства. Потім — оголошення виборів і 30 днів на їх підготовку. Другий тур — 15 травня, далі — зустріч лідерів США, України та Росії, на якій буде підписано документ про перемир’я).
Але «рибки» не стоять на місці, й завдяки інформації наших джерел у переговорній групі нам вдалося уточнити важливі деталі, що розкривають загальне тло переговорів і сутність технологій, у межах яких має намір діяти Зеленський.
Отже, основне: нині йдеться про укладання договору на основі 20 пунктів мирного плану. Дедлайн — весна. Перший тур виборів президента й референдум про підтримку мирного плану Зеленського можуть відбутися в перший тиждень червня. Водночас навіть якщо вдасться домовитися з Путіним про припинення вогню (а президент учора заявив, що без припинення вогню виборів не буде), воєнний стан в Україні на період виборів і референдуму скасовано не буде. І це може стати основною технологією. Офіційно Банкова продаватиме це так: «Хіба ми можемо довіритися Путіну й скасувати воєнний стан, поки не ратифіковано всіх наданих нам гарантій безпеки?». Що, загалом, логічно. Але з іншого боку, для виборів це — контрольований владою телевізор, стислі строки кампанії, комендантська година, закриті кордони. Вибори в атмосфері Північної Кореї передбачуваніші з погляду результату, ніж у Південній.
Тепер розглянемо по черзі цей план і можливі траєкторії відхилення від нього.
По-перше, на темі виборів від самого початку наполягали американці. І це побічно підтверджує той факт, що обидві дати, які потрапили в медіа (15 травня й 3 червня), випадають на будні. При тому, що в Україні вибори традиційно проводять у неділю, про що могли не знати американці, які генерують дедлайни. Опосередковано у виборах зацікавлений і Путін, котрий, як ми вже зазначали, не забуває згадувати про «нелегітимність» чинної української влади. Та якщо дотримуватися цієї логіки, то Путін навряд чи готовий підписувати великий мирний договір із «нелегітимним президентом». Тобто жодної ясності стосовно того, що саме підпишуть навесні, немає. Найімовірніше, в такій ситуації може йтися про підписання договору про припинення вогню військовими. Тоді як великий мирний договір буде підписано лише з легітимною владою після виборів.
Тут важливо розуміти також, що президент Зеленський досить легко пішов на угоду щодо виборів: у цій ситуації він готовий до виборів як ніхто інший серед потенційних кандидатів. Медійно, технологічно, адміністративно, фінансово. Крім того, як стверджують наші джерела, Зеленський хотів покласти виборцям два подарунки: вступ України до ЄС 2027 року і головне — гарантії безпеки, прописані чіткіше й конкретніше, ніж сама стаття 5 договору НАТО. На сьогодні є проблеми як зі строками вступу до ЄС — таких обіцянок Зеленському ніхто не дав, — так і з часом надання гарантій безпеки. Нині публічно активно обговорюють триступеневі гарантії реагування на можливу повторну агресію (ВСУ — «Коаліція охочих» — США), однак, згідно з останньою інформацією, США готові давати гарантії мирній Україні, а не такій, що воює, пропонуючи нам спершу домовитися з росіянами й закінчити війну. Що підтверджує версії про підписання великого мирного договору після виборів.
Як стверджують джерела, Зеленський нині намагається обміняти свою згоду на вибори на гарантії безпеки для України. Однак не факт, що це в нього вийде, й він битиметься до останнього. Йому самому потрібні ці вибори.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп, Давос, січень 2026 р. Getty Images
По-друге, формула Банкової гранично чітка: «Головне завдання — вибори в один тур». Усе інше підпорядковано цій меті. Пояснюється доволі просто. Згідно з усіма соціологічними опитуваннями, які проводилися раніше, Зеленський у другому турі програє Залужному й Буданову. Тож для більшої певності його влаштовує перемога в першому турі.
Тут наведемо кілька показових цифр із останньої закритої соціології, проведеної одним зі штабів із 1 до 3 лютого. З усіх респондентів, які вже визначилися зі своїм кандидатом і сказали, що прийдуть на вибори, 34% проголосують за Зеленського в першому турі (у січні було 30%). Залужному віддадуть свої голоси 19,2% (було 22%). Порошенку — 10,6%, Буданову — 9,1% (раніше було 13%). А далі — так, дріб’язок: Разумков — 5,5%; Тимошенко — 4%; Білецький — 3,4%; Усик — 2,4%; Притула — 2,3%. Щодо другого туру, то, попри зростання президентського рейтингу, результати досі не на його користь: якщо брати всіх опитаних, то Зеленський набирає 30%, Залужний — 35%. У парі Зеленський—Буданов — відповідно 31 і 27%. Хоча ще в лютому в тих, хто прийде на вибори й визначився, Буданов вигравав у Зеленського з рахунком 42:40 у другому турі.
Тож мета Зеленського — перетворити в першому турі свою третину голосів на половину. Саме тому йому потрібно вивести з гри всіх можливих кандидатів, які можуть стати точкою збирання протестного електорату, а це стабільні дві третини країни. Завдання-максимум — зробити так, щоб ніхто з потенційних локомотивів не пішов на вибори (про це поговоримо трохи нижче), а завдання-мінімум — організувати систему виборів і підрахунок голосів так, щоб це змогло компенсувати йому різницю в день голосування. І тому в плані виникло обов’язкове по-третє: зберегти воєнний стан. Коли стає не так важливо, чи дотримуватиметься Росія умов припинення вогню і який вона дасть часовий люфт для голосування. Навіть ліпше, якщо постійно пострілюватиме. Воєнний стан — це, як ми вже казали, стрімка кампанія, щоб ніхто інший не встиг розгорнутися; телемарафон «Єдині новини» на побігеньках у Банкової. Разом із СБУ. Максимальний адміністративний ресурс і підстава для Служби втручатися в проведення виборів, нейтралізуючи терористичні загрози. Інструмент блискуче обкатали на довиборах до парламенту на 87-й ділянці Надвірної в Прикарпатті. Де СБУ, вторгшись в окружну комісію, «запобігла дестабілізації» й провела за руку в Раду «слугу народу» Вірастюка з мішками бюлетенів напереваги.
Крім того, підтримуючи в суспільстві відчуття війни, влада максимально активізує прагнення виснажених війною й холодною зимою людей до миру. І тут вмикається по-четверте: референдум. І це — теж технологія. Й ініціатива виключно української сторони, на якій узагалі не наполягав Трамп. Однак тему референдуму почали варити на Банковій іще до Нового року. Навіть озвучили пропозицію української сторони президенту США приїхати й виступити в парламенті на підтримку мирного плану та референдуму. Втім, Трамп навряд чи приїде, оскільки його влаштовує проста ратифікація парламентом підписаного документа про припинення війни.
Тому основна ставка — на всенародний референдум. З ініціативи народу. Який поки ще не можна суміщати з виборами, проте це не найбільша законодавча проблема (про необхідну законодавчу базу — нижче). Залізне зчеплення між референдумом і майбутнім миром має підштовхнути народ проголосувати за єдину людину, яка цього миру добивається.
Що із законами?
Конституція забороняє проводити парламентські вибори під час війни / воєнного стану. Щодо президентських, то такої заборони в Основному Законі немає, й регулюється вона виключно законом про воєнний стан. Який можна змінити. Правда, на сьогодні у президента в парламенті рівно 169 твердих багнетів, інші скаржаться на відсутність бюджету. А той факт, що «слугам» та прислужникам підвищили утримання й тепер кожен депутат одержує по шість тисяч у.о., не впливає на настрій «совісного» депутатського корпусу.
Як відомо, на початку січня в парламенті створили робочу групу, яка під керівництвом першого віцеспікера Олександра Корнієнка розробляє законодавство для повоєнних президентських і парламентських виборів. Із тривалим строком підготовки до них, що становитиме не менш як шість місяців після закінчення війни. Це може бути актуально для майбутніх парламентських виборів, але для президентських, як ми вже розуміємо, такий варіант реальному сценарію влади не підходить. Ба більше, все, що напрацюють у цьому законі, не можна буде застосувати до виборів, які відбудуться без скасування воєнного стану.
Як стверджують наші співрозмовники у ВРУ, ЦВК й ОПУ, які намагаються змоделювати такі вибори, це буде урізаний варіант виборів із великими ризиками для голосування на закордонних дільницях (уже зараз у МЗС відбуваються сп