Вступ України до Європейського Союзу: які пропозиції висунули Німеччина та Франція.

У виданні наведені деталі.

Німеччина та Франція закликали надати Україні “символічні” переваги на етапі підготовки до вступу, проте це не включає аграрні субсидії ЄС та право голосу. Президент України Володимир Зеленський вважає вступ до ЄС однією з основних вигод будь-якої мирної угоди і має намір досягти приєднання країни до ЄС до 2027 року.

Проте найбільші держави ЄС не підтримали ініціативи Єврокомісії спростити тривалий і бюрократичний процес вступу, щоб надати Україні швидкі переваги, зазначають журналісти Financial Times.

Пропозиції Німеччини та Франції викладені в окремих документах, з якими ознайомилося FT.

Німеччина наполягає на статусі “асоційованого членства”, за якого Київ братиме участь у зустрічах міністрів і лідерів, але не матиме права голосу та доступу до “автоматичного застосування” спільного бюджету ЄС.

У пропозиції Німеччини також зазначається, що новий статус матиме “символічну силу через свою назву” і може бути наданий політичним рішенням лідерів ЄС, що дозволить обійти “тривалі процедури”.

Франція називає таке проміжне членство “статусом інтегрованої держави”, за якого доступ до “Спільної аграрної політики та європейського фінансування, такого як політика згуртованості… слід відкласти до етапу після вступу”.

Водночас більш “спрощена” версія членства включатиме положення про взаємну оборону ЄС, яке розглядається як одна з ключових переваг для Києва, оскільки членство в НАТО наразі не є реалістичним.

Двоє високопосадовців Єврокомісії повідомили FT, що основні ідеї цих документів, ймовірно, стануть основою остаточної пропозиції ЄС для України.

“Ми підтримуємо контакт із [Парижем і Берліном] та іншими столицями — все змінюється. Є й інші документи”, — зазначив Тарас Качка, віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Водночас інший український чиновник підкреслив, що Київ остерігається, аби спрощений варіант членства не сприймався як погана заміна повноправного вступу, хоча визнає, що деякі його елементи можуть бути корисними.

“Головна різниця між підходом Єврокомісії та пропозиціями Парижа і Берліна полягає в тому, коли саме Україна зможе називатися членом ЄС і отримати право голосу в ухваленні рішень”, — додають журналісти.

Водночас обидві країни підкреслюють, що ця спрощена модель не є альтернативою повноправному членству, а радше “простішим у впровадженні суттєвим скороченням шляху до нього”, яке, за словами Берліна, “відігравало б роль прискорювача”.

Нагадаємо, посли ЄС повідомили главі Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, що країни-члени не підтримають суперечливу пропозицію ЄК щодо “зворотного розширення” для України. “Зворотне розширення” передбачає надання членства, а потім поступове “нарощування привілеїв”.

Доповнюється…