У розслідуванні згадуються батько генпрокурора та родичі його заступників.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який став ключовою фігурою в атаці на НАБУ під приводом російського сліду, сам має безпосередні родинні зв’язки з країною-агресором, так само як троє з п’яти його заступників. Про це йдеться в розслідуванні Антикорупційного центру “Межа”.
Експерти виявили, що батько генерального прокурора Андрій Кравченко отримав російський паспорт у червні 2023 року. Як зазначають журналісти, батько Кравченка проживав у Сєверодонецьку до окупації, а через рік після цього Кравченко зайняв посаду голови Київської ОВА.
Зокрема, після отримання російського паспорта Андрій Кравченко почав активно подорожувати між РФ і окупованою Луганщиною. Протягом червня-вересня 2023 року він на своєму автомобілі Дачія Logan щонайменше чотири рази перетинав автомобільні пункти пропуску. Тричі він відвідав пропускний пункт “Бугаївка” між Воронезькою областю РФ і так званою ЛНР, а один раз – пропускний пункт “Чертково” в Ростовській області. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номерні знаки, а потім змінив їх на російську реєстрацію.
Цю ж схему антикорупційний центр перевірив на близьких до Кравченка осіб. Зокрема, у Віктора Логачова, якого Кравченко призначив прокурором у грудні 2025 року, вони виявили російський бізнес його родини. У російських реєстрах була знайдена компанія “Водомир”, зареєстрована наприкінці листопада 2022 року.
Компанія функціонує на окупованій Луганщині, продає питну воду через МАФи і має статутний капітал 3 млн рублів. Її міноритарним власником є батько заступника генерального прокурора України Сергій Логачов. Ця компанія з моменту реєстрації сплатила в бюджет РФ понад 800 000 рублів податків.
Інші родичі Логачова, Юрій та Раїса, також мають бізнес у так званій ЛНР. Йдеться про кілька компаній, зокрема ТОВ “Дельта”, ТОВ ТКФ “Валтан” і “Ровеньки Інвест” 2008. Усі ці підприємства є активними, мають активи, обсяги і регулярно сплачують податки до бюджету країни-агресора. У підсумку бізнес родини заступника генерального прокурора після 2022 року приносить бюджету Російської Федерації понад 1 млн рублів податків, а самій родині – понад 11 млн рублів доходу.
Російські паспорти експерти антикорупційного центру виявили у родичів іншого заступника Кравченка – Максима Крима, якого він призначив своїм заступником у червні 2025 року.
Зокрема, дружина Максима Крима, наприклад, народилася в Криму, а її батьки Лариса та В’ячеслав Юшкови досі проживають у Севастополі. Вони одразу після окупації півострова отримали російські паспорти. Справжність документів та податкових номерів підтверджена через податкові сервіси РФ.
Окремо “Межа” встановила, що російський ІПН отримала і сама дружина заступника генерального прокурора. Формально він прив’язаний до свідоцтва про народження, однак такі документи не з’являються автоматично і не оформлюються без особистої участі. Питання, чи відвідувала вона окупований Крим, залишається відкритим.
Крім того, має російські зв’язки і скандальна заступниця Кравченка Марія Вдовиченко, щодо якої є кілька резонансних розслідувань. Батько заступниці генпрокурора має кілька діючих бізнесів в окупованому Криму. При цьому батько купує нерухомість і Range Rover на території, підконтрольній Україні. І цими активами користується заступниця генерального прокурора. Рідні брати цієї ж заступниці генпрокурора в 2014 році отримали громадянство РФ. Один з них перейшов на бік ворога, працює на керівній посаді у військовій прокуратурі росіян. Інший брат, військовослужбовець, також мав російський паспорт, після чого спокійно працював в українських ТЦК та отримав від держави України сертифікат ще на одну квартиру.
“Що виходить? Що за керівництва і каденції Кравченка Генеральною прокуратурою, розділ на сайті офісу генерального прокурора “Керівництво” стає більше нагадувати базу Миротворець, бо сам генпрокурор та три з п’яти його заступників мають прямі зв’язки з країною-агресором. Саме ці особи мають доступ до інформації про всі кримінальні провадження, в тому числі в оборонній сфері. Вони можуть притягнути до відповідальності будь-кого, від нардепа до прем’єр-міністра. І цікаво, що вони мають доступ до секретної інформації. Це не питання репутації заступників чи самого Кравченка, а йдеться про прямі ризики на державному рівні, на цьому фоні атаки на антикорупційні інституції. І це підводить до простого, але незручного запитання: чи може держава, яка на п’ятий рік веде повномасштабну війну з Росією, дозволити собі таку конфігурацію влади в органі, що має бути гарантом справедливості і безпеки”, – підсумовують в антикорупційному центрі “Межа”.
Після спроби знищити НАБУ та САП, позбавивши їх незалежності, та протестів проти такого беззаконня Банкової, Україна мала незначний шанс, що президент Володимир Зеленський одумається та очистить своє оточення від політичних «стратегів», які так його підставили з атакою на антикорупційні органи. Проте стратегія Банкової після цього не змінилася, іншою стала лише тактика, у якій одним із підручних інструментів є парламент. Докладніше читайте у статті Інни Ведернікової «Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським?».