Європейські держави мають можливість виробляти сучасну зброю, проте залишаються критично залежними від США в аспектах розвідки, логістики та командування. Без американських ресурсів стримування Росії буде надзвичайно важким.
Європейські держави мають можливість виробляти сучасну зброю, проте залишаються критично залежними від США в аспектах розвідки, логістики та командування. Без американських ресурсів стримування Росії буде надзвичайно важким.
Видання зазначає, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте публічно висміяв концепцію оборони Європи без США і підкреслив, що континент не має достатніх можливостей без американської підтримки.
Вказується, що хоча європейська промислова база здатна виготовляти танки, літаки, ракети та артилерію, вона все ще значно залежить від Пентагону в питаннях розвідки, логістики, зв’язку та систем командування і управління. Саме ці елементи забезпечують ефективність усіх бойових платформ.
Комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що Європа повинна бути готовою замінити американські стратегічні засоби власними. Водночас експерти визнають: повне відокремлення від США стане надзвичайно дорогим і тривалим процесом.
За оцінкою Рютте, такий крок обійдеться до 10% ВВП – удвічі більше за нинішній оборонний орієнтир НАТО. Аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень оцінюють потенційні витрати приблизно в 1 трильйон доларів.
Де Європа вже має альтернативи
У сфері повітряного спостереження країни НАТО шукають заміну літакам AWACS. Замість американського Boeing E-7A Wedgetail частина союзників розглядає європейську альтернативу – Saab GlobalEye.
У протиповітряній обороні поряд із американськими системами Patriot доступний франко-італійський комплекс SAMP-T, який вже використовується Україною.
Європа також має власні транспортні літаки Airbus A400M, хоча у сфері дозаправки в повітрі значно поступається США – американський флот налічує близько 450 літаків-заправників проти приблизно 156 у Європи.
Найбільша вразливість – розвідка та космос
Найскладніше в Європі з розвідувальними та космічними можливостями, які є у США. Європейські країни значною мірою покладаються на американські супутникові дані та системи спостереження, зазначає видання.
Після тимчасового призупинення обміну розвідданими між США та Україною, Київ та його союзники активізували пошук альтернатив. Україна, зокрема, використовує дані фінської компанії ICEYE, а президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що Париж забезпечує близько двох третин розвідувальної підтримки України.
Водночас ЄС розвиває власну супутникову систему IRIS², яка має стати альтернативою Starlink, однак її запуск очікується не раніше 2030 року.
Політичний фактор
Окремою проблемою є політична фрагментація ЄС. Рішення у сфері оборони часто потребують одностайності, що ускладнює швидкі дії. Експерти наголошують: головна проблема Європи не стільки в нестачі ресурсів, скільки у відсутності координації.
На фоні зростаючих сумнівів щодо довгострокової надійності США як безпекового партнера питання стратегічної автономії Європи стає одним із ключових для майбутнього континенту.