Законодавство про ратифікацію угоди з Європейським Союзом для отримання 90 мільярдів євро фінансової підтримки – які зобов’язання має виконати Україна.

Декілька з цих законодавчих ініціатив вже тривалий час не можуть отримати підтримку у парламенті.

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №0376, що стосується ратифікації Угоди про позику на підтримку України, укладеної між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, який представляє Європейська Комісія в ролі кредитора. Угода передбачає надання Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро.

Ця угода включає фінансову підтримку за двома напрямками: пряму бюджетну допомогу та підтримку оборонно-промислового потенціалу, що має забезпечити стабільність фінансово-економічної системи країни.

Пакет макрофінансової допомоги на 2026 рік передбачає підтримку на загальну суму 45 млрд євро — 28,3 млрд євро на оборону та 16,7 млрд євро на покриття дефіциту державного бюджету. Фінансування бюджетної частини буде здійснюватися через два механізми: до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога та ще до 8,35 млрд євро — додатково через механізм Ukraine Facility.

Водночас для отримання цієї допомоги Україна зобов’язується виконати ряд вимог. Для першого траншу це:

• скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок (за винятком товарів оборонного призначення);
• введення оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
• продовження дії військового збору на рівні 5% на три роки;
• гармонізація податкового законодавства з нормами ЄС та правилами протидії ухиленню від оподаткування;
• прийняття оновленої Стратегії управління державними фінансами;
• прийняття нового Митного кодексу України відповідно до стандартів ЄС;
• призначення нового керівника Державної митної служби;
• цифровізація митного адміністрування та посилення системи контролю.

Умови для другого траншу передбачають остаточне ухвалення всіх цих законопроєктів, зокрема запровадження нової системи оцінки майна, а для третього — реформування пільгового податкового режиму, закон про спрощення адміністрування ПДВ, представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки та інше.

Варто зазначити, що цього тижня Верховна Рада України не підтримала у другому читанні законопроєкт про скасування пільг на розмитнення посилок до 150 євро, який є частиною Угоди та меморандуму з Міжнародним валютним фондом.