Російські війська зазнають поразок як на фронті, так і в тилу.
Скорочений парад у Москві 9 травня продемонстрував невдачі Росії на полі бою та її побоювання перед зростаючою ефективністю українських далекобійних ударів. Вперше за три роки ініціатива у війні, здається, перейшла до Києва, зазначають у журналі The Economist.
“Після важкої зими, коли міста та енергетична інфраструктура майже щоночі піддавалися атакам масованими російськими безпілотниками та ракетами, Україна тепер змінює хід подій. Вона нав’язує Росії все більші витрати практично за всіма показниками”, — пишуть автори статті.
У виданні акцентували увагу на невдачі російського весняного наступу: у квітні росіяни вперше з серпня 2024 року втратили більше території, ніж змогли захопити. Інститут вивчення війни (ISW) виділив фактори, що сприяли успіхам України: наземні контратаки та удари середньої дальності; припинення використання Росією терміналів Starlink; параноїдальне обмеження Кремлем месенджера Telegram.
“В цілому, це виглядає як переломний момент у війні. Якщо росіянам не вдасться продемонструвати результати своїх зусиль, я не здивуюся, якщо в деяких регіонах почнеться руйнування”, — зазначає Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона.
На даний момент російські втрати перевищують темпи набору нових військовослужбовців. При цьому до минулого року співвідношення загиблих і поранених окупантів могло становити 1:2-1:3. Це погано, але приблизно відповідає попереднім конфліктам. Проте у березні президент Володимир Зеленський заявив, що Росія втрачає майже двох загиблих на кожного пораненого. Це співвідношення зростає, ймовірно, завдяки FPV-дронам.
Крім того, розширюється й перенасичена дронами “кілзона” на фронті. Це має більший вплив на російські операції, ніж на українські, оскільки росіяни намагаються просуватися вперед. Українці стикаються з подібними проблемами у “кілзоні”, але вони значно більше цінують життя своїх солдатів, тому частіше використовують роботизовані наземні комплекси, зазначають журналісти.
Окрім цього, Росія зазнає зростаючих втрат від українських дронів середньої дальності (з дальністю польоту від 50 до 300 км). Їхні цілі включають склади боєприпасів, склади дронів, командно-управлінські пункти, пускові установки зенітно-ракетних комплексів, радари та пункти розгортання, де зосереджені бронетехніка та війська.
До цього додається збільшення масштабів, дальності та інтенсивності далекобійних ударів України. Минулого місяця Київ вперше перевершив Москву за кількістю атак дронів великої дальності. Наразі 70% населення Росії потрапляє в зону дії українських дронів. Росіяни не можуть захистити навіть важливі обʼєкти через розміри країни та систематичну кампанію України, спрямовану на погіршення стану систем протиповітряної оборони РФ.
“Вони не можуть захиститися від атак безпілотників за допомогою зональної оборони. І в них немає точкової оборони в багатьох місцях, де вона їм необхідна”, — зазначає Сет Джонс, старший військовий аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
У зв’язку з цим журналісти підкреслюють головне питання, яке наразі постає: чи свідчать різні невдачі Росії про те, що можливості Владіміра Путіна в Україні скорочуються? Професор Лоуренс вважає, що багато що залежить від наступних кількох місяців, зокрема від того, чи зможе Росія протидіяти просуванню України в сфері безпілотників. Окремим фактором є ймовірність підготовки Москви до літнього наступу.
“Важко уявити, як ситуація може покращитися для Росії. Якщо робити звіти для Путіна, то картина досить похмура“, — зазначає аналітик Джонс.
Нагадаємо, 9 травня Путін вперше заявив, що війна в Україні наближається до завершення. Він також висловив готовність до зустрічі з президентом України для фіналізації угод.