Північний льодовитий океан досяг переломного моменту у 2009 році.
Науковці повідомили, що Північний льодовитий океан перейшов точку неповернення, що завдало серйозного удару по харчовому ланцюгу регіону. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на комерційне рибальство та здатність океану поглинати вуглець, інформує Live Science.
Згідно з думкою дослідників, великі площі танення морського льоду в Арктиці призводять до суттєвого зниження вмісту нітратів — основної поживної речовини, що є базою морського харчового ланцюга, а отже, підтримує важливі рибальські промисли в регіоні. У міру зменшення льоду на поверхню води проникає більше світла, що сприяє зростанню фітопланктону. Коли він гине, його клітини опускаються на дно і розкладаються бактеріями, які споживають нітрати та кисень.
Дослідження вчених виявило, що бактерії споживають більше нітратів, ніж може витримати арктична екосистема. Цей процес відомий як “денітрифікація”, і, як пояснила перша авторка дослідження Марта Сантос-Гарсія, аспірантка з арктичної морської біогеохімії в Единбурзькому університеті в Шотландії, він є незворотнім за сучасних кліматичних умов, оскільки ми пройшли поріг, коли така кількість сонячного світла досягає океану, що це значно підвищує продуктивність фітопланктону.
“Навіть якщо морський лід тимчасово збільшиться, арктична система поживних речовин реагує в набагато триваліших часових масштабах. Короткочасне збільшення морського льоду навряд чи швидко відновить зниження запасів нітратів, на відновлення яких може знадобитися набагато більше часу”, – зазначила Сантос-Гарсія.
Зниження рівня нітратів врешті-решт може негативно вплинути на фітопланктон, оскільки цим мікроскопічним організмам нітрати необхідні для фотосинтезу. Як наслідок, перехід до режиму з низьким вмістом нітратів може прискорити зміну клімату, оскільки нітрати відіграють важливу роль у біологічному насосі океану, який поглинає вуглекислий газ з атмосфери за допомогою фотосинтезу та утримує його на глибині, коли фітопланктон і тварини, що ним живляться, гинуть.
“За обмеженої кількості таких поживних речовин, як нітрати, цей механізм не може ефективно функціонувати”, — підкреслила Сантос-Гарсія.
Щоб зрозуміти, як змінювалася екосистема Арктики, науковці проаналізували дані, зібрані протягом 20 років, з Фрамської протоки, проходу між Гренландією і Шпіцбергеном, який є основним шляхом впадання арктичних вод в Атлантичний океан. Вони виявили різке зниження рівня нітратів у цьому регіоні після 2009 року, що збіглося з різким скороченням арктичного морського льоду і поступовою зміною угруповань фітопланктону в бік дрібніших видів, здатних виживати за умов низького рівня поживних речовин.
“Зміни в бік дрібнішого фітопланктону вже спостерігалися в деяких частинах Арктики, хоча раніше ці зміни не пов’язувалися з втратами нітратів. Це важливо, оскільки дрібніший фітопланктон, як правило, менш ефективний у передачі енергії вгору по харчовому ланцюгу. Велика частина енергії переробляється всередині мікробних спільнот, а не передається більшим зоопланктонам, рибам, морським птахам і морським ссавцям”, – пояснила Сантос-Гарсія.
Фітопланктон займає найнижчий рівень харчового ланцюга, тому наслідки виснаження нітратів поширяться по всій арктичній екосистемі, впливаючи на види на найвищих рівнях.
Нагадаємо, Американське Національне агентство океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) повідомило, що Арктика пережила найспекотніший рік в історії спостережень. За даними агентства, з жовтня 2024 по вересень 2025 року температура була на 1,60 градуса Цельсія вищою, ніж у 1991-2020 роках.