Авторські права на контент, створений штучним інтелектом, в Україні регулюються чинним законодавством. Бізнесу важливо розуміти, що права на результати роботи ШІ можуть належати як розробникам технології, так і користувачам, залежно від умов використання. Важливо враховувати, що при створенні контенту за допомогою ШІ можуть виникати питання щодо оригінальності та можливих порушень прав третіх осіб. Тому підприємствам слід ретельно вивчати ліцензійні угоди та умови використання, щоб уникнути юридичних проблем.

Автор Назар Костенко Співвласник юридичної компанії Red Lawyers. Експерт у сфері інтелектуальної власності та правового захисту бізнесу, що допоміг захистити понад 5000 торговельних марок, патентів та авторських прав в Україні

Чи може картина, створена без участі художника, отримати правовий захист? Ще п’ять років тому це питання виглядало як філософська абстракція. Сьогодні воно визначає долю мільярдних інвестицій у креативні індустрії по всьому світу. І Україна несподівано стала на передовій цієї правової трансформації.

У 2024 році Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс) вперше в історії зареєстрував права на твори з ілюстраціями, створеними штучним інтелектом. Йдеться про дитячу книжку та збірку віршів із зображеннями, згенерованими нейромережами. Це потужний сигнал для ринку: українське законодавство готове до епохи генеративного штучного інтелекту. І бізнесу слід усвідомлювати ці нові правила гри.

Що говорить український закон

З 1 січня 2023 року в Україні набрав чинності оновлений Закон «Про авторське право і суміжні права». Цей документ замінив застарілу редакцію 1993 року і вперше в національному законодавстві визначив статус об’єктів, створених комп’ютерними програмами.

Ключове поняття, яке варто запам’ятати, — право sui generis, тобто право особливого роду. Воно поширюється на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою без безпосередньої участі людини у творчому процесі.

Що це означає на практиці для бізнесу?

По-перше, такі згенеровані об’єкти не отримують «класичного» захисту. Якщо немає автора-людини — немає й особистих немайнових прав. Ніхто не може претендувати на визнання авторства над картинкою, яку самостійно створив Midjourney чи DALL-E.

По-друге, права sui generis належать власнику або ліцензіату програмного забезпечення, яке створило об’єкт. Тривалість такої охорони — 25 років від дати створення. Це значно менше, ніж 70 років для традиційних творів.

По-третє, закон чітко розмежовує два типи творів. Твори, створені людиною з використанням комп’ютерних технологій (наприклад, фотографія, оброблена в Photoshop), — це повноцінні об’єкти авторського права. А от зображення чи тексти, які утворені повністю автономно, без творчого внеску людини, — це вже категорія sui generis.

Є важливий практичний нюанс, про який забувають багато користувачів ШІ-сервісів. Ваші права на згенерований контент можуть суттєво відрізнятися залежно від ліцензійної угоди конкретної платформи. Деякі сервіси передають усі права користувачеві. Інші зберігають за собою право використовувати ваші результати для навчання моделей. Треті обмежують комерційне застосування. Тому перш ніж розпочати бізнес на основі ШІ-контенту, уважно ознайомтеся з такими умовами.

Три світові моделі: чий підхід кращий?

У світі сформувалися три принципово різні підходи до регулювання ШІ-творів.

Американська модель: автором може бути тільки людина. У серпні 2023 року федеральний суд США у резонансній справі Thaler v. Perlmutter остаточно підтвердив: твір, створений повністю штучним інтелектом без участі людини, не підлягає захисту авторським правом. Стівен Талер намагався зареєструвати картину, згенеровану його системою Creativity Machine, вказавши ШІ як автора. Суд відмовив. У березні 2025 року апеляційний суд підтвердив це рішення.

Водночас є важливий виняток. Відомство з авторських прав США визнає: якщо людина зробила достатній творчий внесок — обирала елементи, компонувала результат, суттєво редагувала, то такий твір може отримати часткову охорону. Класичний приклад — комікс Zarya of the Dawn, де авторка отримала захист на текст і композицію, але не на окремі зображення, згенеровані Midjourney.

Британська модель: автор — той, хто організував процес. Велика Британія виявилася далекоглядною і ще 1988 року включила до Copyright, Designs and Patents Act спеціальне положення про компʼютерно-згенеровані твори. Автором такого твору визнається особа, яка вжила заходів, необхідних для його створення. Хтось мав налаштувати систему, обрати параметри, сформулювати завдання — він і отримує права. Тривалість захисту — 50 років. Це найбільш дружня до бізнесу модель.

Глава МВФ у Давосі заявила про “цунамі” штучного інтелекту, що насувається на ринок праці

Європейська модель: оригінальність понад усе. У Євросоюзі захист отримують лише твори, що є «власним інтелектуальним створенням автора». Без людського творчого внеску немає оригінальності — немає й захисту. AI Act, який набув чинності 1 серпня 2024 року, зобов’язує розробників генеративного ШІ дотримуватися законодавства про авторське право та публікувати інформацію про дані для навчання моделей. Це відкриває шлях для позовів від авторів, чиї твори використали без дозволу.

Цікавий виняток — Китай. У справі Shenzhen Tencent v. Shanghai Yingxun (2020) суд визнав, що стаття, створена ШІ, підлягає захисту. Аргумент: людські рішення щодо налаштування системи — це достатній творчий внесок. Тож права визнали за компанією-власником ШІ.

Що може піти не так

Бізнесу, який активно використовує генеративний ШІ, варто усвідомлювати кілька ключових ризиків.

Ризик перший: використання чужих творів для навчання ШІ. Генеративні моделі навчаються на мільйонах зображень і текстів. Часто без дозволу правовласників. У США та ЄС уже тривають гучні судові справи проти OpenAI, Stability AI, Meta. The New York Times судиться з OpenAI за використання статей для навчання ChatGPT. Якщо ваш бізнес використовує ШІ-контент, переконайтеся, що постачальник має легальні підстави для навчання моделей.

Ризик другий: неможливість захистити власний контент. Якщо ви створили маркетингову кампанію повністю за допомогою ШІ без суттєвого власного внеску, існує ризик, що конкуренти зможуть вільно копіювати ваші матеріали. Права sui generis значно слабші за класичне авторське право.

Ризик третій: відповідальність за ненавмисне порушення. Якщо згенерований контент випадково відтворює чужий захищений твір, відповідальність несете саме ви, а не ШІ-сервіс. Більшість платформ у своїх умовах використання знімають із себе таку відповідальність.

Можливості, або Як отримати перевагу

Гібридний підхід — ваш найкращий союзник. Використовуйте ШІ як інструмент, а не як повну заміну творця. Якщо людина робить суттєвий творчий внесок (обирає концепцію, формулює завдання, редагує результат, компонує елементи), фінальний твір отримує повноцінний авторсько-правовий захист.

Документування процесу вкрай важливе. Фіксуйте свій творчий внесок. Зберігайте промпти, чернетки, етапи редагування. Саме ця інформація може стати вирішальним аргументом у спорах про авторство.

Перевіряйте ліцензійні умови ШІ-сервісів перед комерційним використанням. І, звісно ж, консультуйтеся з юристом перед масштабним впровадженням ШІ.

Штучний інтелект використовують понад 90% українських компаній: де і для яких цілей

***

Українське законодавство виявилося достатньо прогресивним у питанні регулювання ШІ-творів. Право sui generis — не ідеальне рішення, але воно забезпечує бізнесу базовий рівень захисту в умовах технологічної невизначеності.

Світ рухається до консенсусу: повністю автономні ШІ-твори не отримують класичного захисту. Але гібридні твори з людським внеском можуть і повинні захищатися.

Технології розвиваються швидше за законодавство. Хто першим адаптує свої процеси до нових правил, той і отримає конкурентну перевагу.

Штучний інтелект не замінить людської творчості. Але він уже безповоротно змінив правила гри в креативних індустріях. І ці правила варто знати, розуміти та активно використовувати на свою користь. Бо в нових умовах виграє той, хто діє на випередження.