Вчені пов’язали домінування правої руки з розвитком мозку та довжиною ніг.
Приблизно 90% населення планети є правшами, і ця риса практично не спостерігається серед інших приматів. Дослідники з Оксфордського університету висловили припущення, що причина може полягати не в руках, а в еволюції прямоходіння та збільшенні мозку, повідомляє Popular Science.
Автори дослідження, опублікованого в журналі PLOS Biology, вивчили поведінкові, неврологічні та соціальні характеристики 41 виду мавп і людиноподібних приматів. Вчені прагнули з’ясувати, чому люди настільки переважно користуються правою рукою.
Дослідники протестували кілька популярних гіпотез, пов’язаних із харчуванням, способом життя, масою тіла, соціальною структурою, використанням інструментів та пересуванням. Проте в усіх випадках люди залишалися винятком, який не вписувався в загальні закономірності серед приматів.
Після цього вчені додали до моделі два нові фактори — обсяг мозку та співвідношення довжини ніг і рук. Саме цей показник вважається важливим для двоногого пересування. Коли ці параметри були враховані, людська “аномалія” зникла: великі мізки та довгі ноги виявилися безпосередньо пов’язаними з домінуванням правої руки.
“Це перше дослідження, яке перевіряє кілька основних гіпотез щодо людської руки в єдиній рамці. Наші результати свідчать про те, що вона, ймовірно, пов’язана з деякими ключовими рисами, які роблять нас людьми, зокрема з прямоходінням та еволюцією більшого мозку,” — зазначив співавтор дослідження, еволюційний антрополог Томас Пюше.
Завдяки статистичному моделюванню команда також намагалася оцінити переваги рук у вимерлих предків людини. На думку дослідників, ранні гомініни, такі як Ardipithecus та Australopithecus, мали лише незначне тяжіння до правої руки, подібно до сучасних людиноподібних мавп.
Натомість із появою роду Homo erectus та інших представників Homo частка правшів почала зростати. Ця тенденція досягла свого піку у Homo sapiens.
Окремо автори звернули увагу на Homo floresiensis — так званих “гобітів” з Індонезії. Цей вид став винятком із загальної закономірності, що, ймовірно, пояснюється невеликим мозком і фізіологією, яка більше пристосована до лазіння та лише часткового прямоходіння.
Зрештою, дослідники вважають, що формування праворукості відбувалося у два етапи. Спочатку предки людини перейшли до вертикальної ходи, що звільнило руки для виконання інших завдань, а згодом розвиток мозку закріпив переважання правої руки у сучасних людей.
“Наші результати визначають двоногість та нейроанатомічне розширення як ймовірні ключові рушійні сили унікальної латералізації людини, а також розкривають ширші екологічні закономірності, що формують позицію руки у приматів,” — підсумували автори дослідження.
Раніше нідерландські нейробіологи, ймовірно, виявили генетичний секрет ліворукості, проаналізувавши дані екзому 600 тисяч людей з Біобанку Великої Британії. Дослідники з’ясували, що у шульг у 2,7 раза частіше зустрічаються рідкісні мутації в гені TUBB4B, який кодує білок тубулін, відповідальний за формування мікротрубочок у клітинах. Вчені вважають, що саме ці мікротрубочки відіграють вирішальну роль у формуванні асиметрії мозку та домінуванні правої чи лівої півкулі.