Дослідження вченого вказує на можливість існування сфери Дайсона, пояснюючи, яким чином інопланетні цивілізації можуть конструювати мегаструктури.

Такі конструкції можуть бути створені для збору енергії зірок.

Дослідники оголосили, що створення інопланетних мегаструктур, призначених для акумуляції енергії зірок або зміни їхніх орбіт, є фізично можливим. Це узгоджується як із сміливими концепціями з царини наукової фантастики, так і з бажанням людства не відчувати себе самотніми у Всесвіті, повідомляє Science Alert.

На думку вчених, ці величезні конструкції, збудовані в належній конфігурації, можуть існувати протягом безлічі еонів. Вони навіть можуть випромінювати характерні техносигнали, що дозволяє астрономам шукати цивілізації, які проіснували достатньо довго, щоб досягти високих рівнів шкали Кардашева, що класифікує цивілізації за їхньою здатністю використовувати енергію.

Нове дослідження провів Колін МакІннес, інженер з Університету Глазго, який раніше моделював можливість реалізації масштабних астрономічних проєктів, спрямованих, наприклад, на зміну орбіт планет. У новій роботі він представив спрощену схему проєктування пасивно стабільних мегаструктур, таких як зоряні двигуни та сфери Дайсона.

Вчені та автори наукової фантастики описують зоряні двигуни як величезні відбивні конструкції, що гравітаційно пов’язані із зіркою-господарем. Найпростіша форма такої конструкції буде плоскою, але, за словами МакІннеса, варіант з кільцевою опорою може бути більш стабільним. Ці двигуни використовують тиск, створюваний зоряним випромінюванням, для зміщення орбіти зірки та переміщення цілих сонячних систем у космосі.

Сфера Дайсона – це щільний рій відбивачів, які оточують зірку та збирають її світло, забезпечуючи планету енергією. У певний момент цивілізація, яка існувала достатньо довго, може зіткнутися з браком ресурсів. Тому їй знадобиться величезна кількість енергії для терраформування інших планет, зміни орбіт небесних тіл або забезпечення міжзоряних подорожей.

Щоб з’ясувати, чи можуть такі структури насправді існувати, МакІннес розробив розрахунки, які розглядають мегаструктури як тривимірні об’єкти, а не як точкові маси без розмірів.

Ці розрахунки свідчать, що зоряні двигуни з рівномірним розподілом маси завжди нестабільні. Проте вони можуть залишатися пасивно стабільними, якщо складаються з відбивача, підтримуваного кільцем, що містить більшу частину маси конструкції.

Статичні сфери Дайсона також можуть бути нестабільними. Але сфера Дайсона, потенційно збудована з уламків планетної системи, може досягти пасивної стабільності, якщо складається з великої кількості маломасивних відбивачів, які формують хмару, достатньо розріджену, але водночас достатньо щільну, щоб урівноважити власну гравітацію з силами, які чинить зірка-господар.

Те, що такі структури можуть залишатися стабільними протягом тривалого часу, також вказує на можливість існування покинутих мегаструктур-реліквій.

Раніше вчені повідомляли, що перший сигнал від інопланетян може бути “криком про допомогу”. Ймовірно, першою людство виявить нетипову цивілізацію в кризовій або перехідній стадії.