Дослідження скам’янілості підтвердило складну структуру волокон, пов’язану з візуальними сигналами.
Після вивчення слідів птерозавра, які мають вік 106 мільйонів років і були знайдені в Південній Кореї, міжнародна команда науковців зробила нове відкриття, виявивши докази того, що деякі птерозаври могли мати іридесцентне пір’я ще понад 160 мільйонів років тому. Це може свідчити про використання яскравих кольорів для спілкування, демонстрації або залучення партнерів. Про це повідомляє Science News.
Дослідження викопних решток показало, що волокнисті покриви цих давніх літаючих рептилій могли створювати іридесцентний ефект, подібний до того, який спостерігається у пір’ї колібрі або павичів сьогодні.
“Це одне з найцікавіших і найвражаючих відкриттів скам’янілостей за останні кілька років”, — зазначає палеонтолог Стів Брусатте з Единбурзького університету.
Нове дослідження зосереджене на раніше не вивченому екземплярі Sinopterus dongi, невеликого птерозавра, розмах крил якого міг досягати майже 2 метрів. Знайдена на північному сході Китаю, ця скам’янілість має вік понад 120 мільйонів років.
“Збереження м’яких тканин на такому високому рівні точності є надзвичайно рідкісним”, — говорить Девід Мартілл, палеонтолог з Університету Портсмута в Англії.
У центрі уваги дослідників опинилися так звані пікнофібри – волокнисті структури, які покривали тіло птерозаврів. Раніше їх розглядали переважно як засіб терморегуляції, проте нові дані свідчать, що вони могли виконувати й візуальну функцію.
Науковці виявили в цих структурах різноманітні форми меланосом – мікроскопічних органел, що визначають колір покривів у сучасних тварин. Їхня організація виявилася складнішою, ніж вважалося раніше, а деякі характеристики нагадують структури, які відповідають за яскраве переливчасте забарвлення у сучасних птахів.
Іризація виникає, коли об’єкт відбиває різні кольори в залежності від кута огляду, створюючи калейдоскопічний ефект. Вона багаторазово еволюціонувала в природному світі — у комах, птахів і навіть деяких рослин і грибів.
Науковці вважають, що такі особливості могли використовуватися для демонстрації стану здоров’я, розпізнавання особин свого виду або під час шлюбної поведінки. Це свідчить про те, що кольорові сигнали могли відігравати важливу роль в екології та поведінці птерозаврів.
“Ми часто вважаємо, що прості протопір’я у динозаврів еволюціонували для ізоляції, як і волосся у ссавців. Тепер ми повинні розглянути можливість того, що навіть найпростіші пір’я динозаврів виникли як демонстраційні структури”, — зазначає Брусатте.
Нагадаємо, що вчені описали новий вид птерозавра Bakonydraco galaczi, рештки якого були виявлені у скам’янілій блювоті хижого динозавра. Знахідка була зроблена на території Угорщини, а сама блювота зберегла фрагменти кісток птерозавра. Вони і дозволили ідентифікувати невідомий раніше вид. Оскільки їх пережовував хижак, кістки птерозавра тріснули і зламалися. Проте динозавр не зміг довго утримувати їжу в шлунку – ймовірно, через те, що гребнеподібні елементи скелету птерозаврів не могли бути перетравлені.