Дослідники пояснили, чому неандертальці зникли, тоді як Homo sapiens продовжили існування. Вони виявили фактори, які сприяли виживанню сучасної людини.

Можливо, групи перших людей були більш тісно пов’язані між собою.

Дослідники з Університету Монреаля та Кембриджського університету пояснили, чому сучасні люди змогли вижити в умовах конкуренції з неандертальцями. Хоча простого пояснення цього явища не існує, вони вважають, що виявили ключову відмінність, про що повідомляє Science Alert.

Автори дослідження стверджують, що Homo sapiens витіснили неандертальців не завдяки кращим розумовим здібностям або фізичним характеристикам. Згідно з моделями, які були розроблені вченими, ранні люди вижили, оскільки групи Homo sapiens, ймовірно, мали більш тісні зв’язки, ніж групи неандертальців.

Протягом 35-65 тисяч років тому Європа пережила період значних кліматичних змін. У цей час на континент прибули перші Homo sapiens, які до цього часу мешкали в Африці. Це призвело до зіткнення двох ліній ранніх людей.

Щоб зрозуміти можливі наслідки цього процесу, автори дослідження створили кілька моделей, подібних до тих, що використовуються в природоохоронній біології для картування придатних для життя видів територій. Вони включили дані про географічні області, кліматичні зміни та археологічні знахідки.

Вчені виявили, що території, які найкраще підходили для проживання неандертальців, були менш взаємопов’язані, ніж ті, що населяли Homo sapiens.

“Ці зв’язки функціонують як захисна мережа. Вони дозволяють обмінюватися інформацією про ресурси та міграції тварин, формувати партнерські відносини та тимчасово отримувати доступ до інших територій у випадку кризи”, — зазначив автор дослідження Аріан Берк з Університету Монреаля.

Геномні дані підтверджують припущення про те, що неандертальці жили в Європі в менших популяціях, ніж давні сапієнси. Деякі вчені навіть висунули гіпотезу, що різке зменшення чисельності неандертальців призвело до зниження генетичного різноманіття, що, можливо, сприяло їхньому занепаду.

Якщо неандертальці дійсно існували в невеликих розрізнених групах, вони могли бути більш вразливими до негативних наслідків кліматичних змін.

“Неандертальці, які мешкали в Західній і Південно-Східній Європі, були пов’язані між собою лише опосередковано, оскільки відстані між ними були значними”, — зазначили вчені.

Моделювання також показало, що регіони, в яких проживали неандертальці та сапієнси, майже не перетиналися, що зменшує ймовірність конкуренції. Регіони проживання видів у різні періоди перетиналися приблизно на 5%, але навіть це могло мати важливе значення в майбутньому.

Деякі дослідники вважають, що неандертальці та сапієнси активно схрещувалися, що призвело до повного поглинання одного виду іншим. У геномі сучасних людей міститься приблизно 1-4% ДНК неандертальців.

Вчені визнають, що причини вимирання неандертальців могли варіюватися в різних регіонах Європи. Їхнє моделювання базується на фрагментарному палеонтологічному літописі, але може вказувати на райони з вищою щільністю населення, ніж інші.

“Можливо, наприклад, що сапієнси відіграли активнішу роль у вимиранні та/або генетичній асиміляції неандертальців у Західній Європі, де їхні основні ареали перетинаються”, — додали дослідники.

Раніше вчені провели сканування мозку людей і порівняли його з мозком неандертальця. В результаті вони дійшли висновку, що Homo sapiens пережили своїх родичів не завдяки більш розвиненому мозку.