Сонячна буря сприяла виявленню загадкового стиснення плазми на висоті 200 кілометрів.
Міжнародна команда дослідників повідомила про виявлення на Марсі так званого ефекту Звана-Вульфа (Zwan-Wolf effect) — явища, яке раніше спостерігалося лише в умовах потужних магнітних полів. Це відкриття стало несподіваним, оскільки Червона планета не має глобальної магнітосфери, необхідної для виникнення такого процесу, інформує LiveScience.
Вчені вперше зафіксували на Марсі ефект Звана-Вульфа — процес, під час якого заряджені частинки плазми стискаються вздовж магнітних структур. На Землі це явище відоме з 1976 року і пов’язане з магнітосферою планети, яка захищає її від сонячної радіації.
Досить довго дослідники вважали, що такий механізм не може існувати на Марсі. На відміну від Землі, ядро Червоної планети давно охололо, тому вона не має глобального магнітного поля, здатного підтримувати подібні процеси.
Нові дані були зібрані орбітальним апаратом NASA MAVEN під час потужного коронального викиду маси з Сонця наприкінці 2023 року. Тоді апарат зафіксував незвичайні коливання у верхніх шарах атмосфери Марса.
“Досліджуючи дані, я раптом помітив деякі дуже цікаві коливання. Я б ніколи не здогадався, що це буде такий ефект”, — зазначив провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Nature, планетолог Крістофер Фаулер.
На Марсі ефект виникає не в магнітосфері, як на Землі, а в іоносфері — верхньому шарі атмосфери, насиченому іонізованим газом або плазмою. Дослідники зафіксували його на висоті 200 кілометрів над поверхнею планети.
“Ніхто не очікував, що цей ефект може навіть статися в атмосфері. Ось що робить це ще більш захоплюючим”, — підкреслив Фаулер.
Автори роботи вважають, що марсіанська версія ефекту Звана-Вульфа пов’язана з локальними магнітними полями, які формуються на межі взаємодії сонячного вітру з плазмою іоносфери. Потужна сонячна буря посилила явище настільки, що його вдалося помітити серед даних MAVEN.
Науковці вважають, що цей процес може відбуватися на Марсі постійно. Якщо припущення підтвердиться, відкриття допоможе краще зрозуміти, як космічна погода впливає на атмосферу планети, роботу орбітальних апаратів, системи зв’язку та рівень радіації на поверхні.
Співавторка дослідження Шеннон Каррі підкреслила, що вивчення взаємодії між Сонцем і Марсом має важливе значення для майбутніх дослідницьких місій. За її словами, розуміння таких процесів допоможе краще підготуватися до тривалої присутності людини на Червоній планеті.
Результати дослідження також відкривають можливість пошуку подібного явища на інших об’єктах Сонячної системи. Вчені припускають, що ефект Звана-Вульфа може існувати в атмосферах Венери або навіть на Титані — найбільшому супутнику Сатурна.
Нещодавно марсохід Perseverance зупинився на схилах кратера Єзеро на Марсі і зробив нове “селфі”. На нього потрапив не тільки ровер, а й скелясті стрімчаки і схили, що продуваються вітрами та простягаються по суворому ландшафту Червоної планети.