Зразки місячної породи зберігають сліди потужного магнітного поля.
Дослідники змогли розгадати загадку потужного магнетизму Місяця. Протягом тривалого часу науковці не могли знайти пояснення тому, чому зразки місячної породи, які були доставлені на Землю місіями “Аполлон”, демонструють ознаки інтенсивного магнітного поля, яке іноді можна порівняти з сучасним земним або навіть перевищує його, повідомляє Science Alert.
Місяць значно менший за Землю, до того ж у нього відсутня внутрішня енергія та динаміка ядра, які живлять магнітне поле нашої планети. Тому дивно, що зразки породи, вік яких становить 3,5 мільярда років, зберегли виражені магнітні ознаки.
У ході нового дослідження вчені з Оксфордського університету у Великій Британії дійшли висновку, що ці ознаки можуть свідчити про раптові, тимчасові сплески магнетизму, викликані давніми геологічними процесами, які відбувалися задовго до посадки місій “Аполлон” і початку збору зразків.
“Наше нове дослідження припускає, що зразки “Аполлона” в основному відносяться до вкрай рідкісних подій, що тривали кілька тисяч років, — але раніше їх інтерпретували як такі, що представляють 0,5 мільярда років місячної історії. Тепер виглядає так, що упередженість вибірки завадила нам усвідомити, наскільки короткими і рідкісними були ці потужні магнітні явища”, — зазначила планетарний геолог Клер Ніколс.
Науковці повторно проаналізували зразки гірських порід, відомі як місячні морські базальти. Вони шукали закономірності між їхнім складом і рівнем намагніченості, що вказувало на напруженість магнітного поля в момент їхнього формування.
Дослідники виявили чіткий зв’язок: у порід із сильнішим магнетизмом був значно вищий вміст титану. Після цього команда провела комп’ютерне моделювання, щоб дослідити, як процеси, що призводять до утворення порід, багатих титаном, можуть також викликати інтенсивні магнітні поля.
Моделі продемонстрували, що плавлення титановмісного матеріалу поблизу межі ядра і мантії Місяця може короткочасно підвищувати тепловий потік з ядра, спричиняючи або посилюючи динамо-активність і підвищуючи магнітне поле, а також формуючи лавові потоки, багаті на титан.
Під час місій “Аполлон” зразки збирали з аналогічних базальтових регіонів місячних морів. Це місця, в яких, згідно з моделями, мали текти лави, багаті на титан. Таким чином, зразки гірських порід, зібрані астронавтами, мають похибку вибірки, яка роками ставила вчених у безвихідь.
“Якби ми були інопланетянами, які досліджують Землю, і приземлилися тут лише шість разів, у нас, напевно, була б аналогічна похибка вибірки, особливо якби ми вибирали рівну поверхню для посадки. Лише випадково місії “Аполлон” так сильно зосередилися на регіонах морів на Місяці, — якби вони приземлилися десь іще, ми, ймовірно, дійшли б висновку, що Місяць завжди мав лише слабке магнітне поле, і повністю проґавили б цю важливу частину ранньої місячної історії”, — зазначив учений-геолог Джон Вейд.
Науковці вважають, що такі періоди інтенсивного магнетизму тривали лише кілька тисяч років, що є незначним у порівнянні з віком Місяця.
Нагадаємо, нещодавно вчені, ймовірно, змогли спостерігати процес зіткнення двох планет. І це може дати уявлення про те, як утворився Місяць.