Вона існувала на Землі ще сім мільйонів років тому.
Дослідники повідомили, що загадкова стародавня мавпа, відома як Graecopithecus freybergi, ймовірно, набула однієї з основних характеристик людини. На думку вчених, вона могла пересуватися на двох ногах, інформує Science Alert.
Вчені проаналізували стегнову кістку, знайдену на території сучасної Болгарії. Дослідження показало, що стародавня мавпа важила приблизно 24 кілограми і мала безліч анатомічних ознак, що свідчать про прямоходіння.
Науковці вважають, що ця невелика істота могла бути безпосереднім предком людини. Проте це припущення викликає певні суперечки.
“Її вік становить 7,2 мільйона років, цей предок, якого ми відносимо до роду Graecopithecus, може бути найдавнішим із відомих людей,” – зазначив співавтор дослідження Девід Бігун, палеоантрополог з Університету Торонто.
Походження Graecopithecus викликає дискусії вже протягом багатьох років. Інші вчені заперечують висновки дослідників, зокрема припущення про те, що людство виникло на Балканах, а не в Африці, з різних причин, включаючи брак доказів.
Раніше скам’янілості грекопітека були відомі лише за двома викопними зразками: нижньою щелепою, знайденою в Греції 1944 року, та премоляром, виявленим у Болгарії 2012 року. Останній був знайдений під час розкопок в Азмаці, де в 2016 році також знайшли стегнову кістку, яку вчені дослідили в новому дослідженні.
Науковці описали володарку стегнової кістки як дорослу самку розміром з невеликого шимпанзе. Її стегнова кістка за розміром була схожа на стегнову кістку м’ясоїдних ссавців, що мешкали на рівнинах, включаючи гігантських видр, ранніх гієн і прото-борсуків.
Проте морфологія стегнової кістки може розповісти більше, ніж її розмір. Наприклад, вона має відносно довгу шийку, що з’єднує діафіз із головкою, яка потім входить у тазостегновий суглоб. Довша шийка стегнової кістки свідчить про прямоходіння, оскільки дозволяє нозі рухатися вільніше.
Дослідники також звертають увагу на точки прикріплення сідничних м’язів, які, ймовірно, сприяють прямоходінню. Крім того, товщина зовнішнього шару кістки свідчить про напруження, викликані прямоходінням.
Проте у скам’янілості є також риси, характерні для чотириногих істот. За словами вчених, стегнова кістка є “перехідним положенням між африканськими людиноподібними мавпами і звичними прямоходячими гомінінами”.
Незважаючи на те, що мавпа відмовилася від лазіння по деревах, вона не пересувалася на двох ногах, як люди. Особливості будови її стегнових кісток свідчать про факультативні двоногі навички пересування, тобто вона, можливо, могла ходити прямо, коли це було вигідно, але також пересувалася по землі, використовуючи всі чотири кінцівки.
Можливо, мавпа ставала на дві ноги, щоб виглядати більш загрозливою для хижаків, добувати їжу або для того, щоб переносити потомство між гніздами, які розташовувалися на деревах.
Нещодавно вчені виявили, що шимпанзе здатні змінювати свої переконання, якщо факти більше не підтверджують їхні уявлення. Це раціональний рівень мислення, який раніше вважався притаманним лише людям.