Приблизно 78% банерів не надають можливості вибору.
Незалежний аудит у США виявив, що провідні технологічні компанії ігнорують відмови користувачів від файлів cookie. Компанії заперечують ці висновки, проте масштаби порушень оцінюються мільярдними штрафами, повідомляє TechSpot.
Аудит webXray, проведений у Каліфорнії, виявив, що такі компанії, як Google, Microsoft і Meta, продовжують відстежувати користувачів навіть після їх відмови від cookie. Дослідження демонструє, що банери згоди, які стали нормою після впровадження європейських правил конфіденційності, часто не виконують своїх функцій.
Згідно з даними аудиту, 55% сайтів встановлюють файли cookie, незважаючи на відмову користувача, а 78% банерів фактично не пропонують реального вибору. Загалом майже 200 рекламних сервісів ігнорують сигнали відмови, обходячи правила, розроблені відповідно до європейського законодавства.
Аналіз мережевого трафіку показав, що системи Google та Microsoft часто повторно встановлюють cookie навіть після отримання сигналу про відмову. Зокрема, Microsoft ігнорує близько половини таких сигналів і продовжує відстеження на 35% сайтів, що може призвести до штрафів у 390 мільйонів доларів, тоді як у Google цей показник досягає 86% випадків і 77% сайтів відповідно.
Окремо слід зазначити Meta, чий код відстеження, згідно з даними аудиту, взагалі не перевіряє сигнали відмови. Серед сайтів, де такі сигнали фіксуються, 69% їх ігнорують, а 21% продовжують активне відстеження, що може призвести до штрафів до 9,3 мільярда доларів.
Засновник webXray Тімоті Ліберт зазначив, що під час його роботи в Google керівництво іноді не розрізняло податки та штрафи. За його словами, це впливало на ставлення компанії до можливих санкцій.
Усі три компанії відкинули висновки аудиту. Microsoft заявила, що частина cookie є необхідною для функціонування сайтів, тоді як Meta підкреслила, що окремі реалізації дозволяють сайтам ігнорувати сигнали відмови користувачів.
На початку 2026 року міжнародна група позивачів подала позов до окружного суду США в Сан-Франциско проти Meta Platforms, звинувативши компанію у неправдивих заявах щодо безпеки та конфіденційності WhatsApp. У справі йдеться про можливий доступ Meta до повідомлень, які сервіс позиціонує як зашифровані.