Горбатий кит встановив новий рекорд за відстанню міграції.

Горбатий кит встановив новий рекорд за відстанню міграції. 1

Вони подолали відстань у 14500 кілометрів.

Дослідники спостерігали за двома горбатими китами, які незалежно один від одного встановили нові рекорди міграції, пропливши відстань між Австралією та Бразилією. Китів ідентифікували за характерними відмітинами на хвостах, їх зафіксували у двох місцях, що знаходяться на відстані 14500 кілометрів одне від одного, повідомляє Science Alert.

Кити рухалися в протилежних напрямках і подолали відстань, що перевищує будь-який інший відомий горбатий кит.

“Це дуже рідкісна подія, але вона дійсно чудово демонструє, наскільки широко розповсюджені ці тварини”, — зазначив Філіп Клапхем, колишній керівник програми досліджень китів NOAA, який не брав участі в нових відкриттях.

Горбаті кити відомі своїми тривалими міграціями великими океанами за передбачуваними маршрутами. Зазвичай вони слідують шляхами, які успадкували від своїх матерів. У теплі місяці вони живляться крилем і дрібною рибою, а взимку розмножуються в тропічних водах.

Відстежити переміщення істот, які проводять більшу частину свого життя під водою, є складним завданням. У новому дослідженні вчені проаналізували понад 19 тисяч зображень китів, зроблених за останні 40 років дослідницькими групами та вченими-аматорами.

Дослідники використовували програмне забезпечення для розпізнавання, яке допомогло відрізнити китів за кольоровими схемами їхніх хвостів та зазубреними краями. Вони виявили двох китів у місцях розмноження на сході Австралії та в Бразилії. Це дозволяє припустити, що вони перемістилися з одного місця в інше.

Один із китів проплив понад 15 тисяч кілометрів. Ця відстань перевищує попередні рекорди, включаючи горбатого кита, який подолав шлях від Колумбії до Занзібару.

Фотографії зафіксували китів на початку та в кінці їхньої подорожі, тому вчені не знають, яким маршрутом вони слідували. Кити зазвичай не переміщуються між місцями спарювання, тому наразі незрозуміло, чому ці два кити вирушили в подорож окремо.

Стефані Стек із Тихоокеанського фонду китів припускає, що кити могли зустріти інших китів на спільних кормових ділянках і відокремилися, замість того щоб повернутися назад.

“Виявлення не однієї, а двох особин, які перетнули кордон між Австралією та Бразилією, ставить під сумнів наші уявлення про те, наскільки насправді відокремлені ці популяції”, — зазначила Стек.

Раніше вчені повідомили, що тривалість життя південних гладких китів значно перевищує 100 років, а 10% з них можуть дожити навіть до 130 років. Більше того, деякі особини можуть прожити до 150 років. Це значно більше за 70-80 років, які традиційно вважалися максимальною тривалістю життя китів.