Комету Галлея вперше виявили ще в середньовіччі. Дослідники з’ясували, хто саме став першим, хто отримав про неї інформацію.

Можливо, їй слід дати іншу назву.

Дослідники провели аналіз середньовічних хронік і виявили несподівані результати. Вони стверджують, що довгоперіодичний характер комети Галлея був зафіксований на століття раніше, ніж вважалося раніше, повідомляє SciTechDaily.

Едмонд Галлей відомий тим, що відкрив повторювану траєкторію комети, яка носить його ім’я. Проте тепер вчені стверджують, що він не був першим, хто виявив цей цикл.

Нове дослідження показало, що середньовічний монах встановив цей зв’язок за століття до нього. Імовірно, ще в XI столітті Ейлмер із Мальмсбері усвідомив, що комета, яку спостерігали з інтервалом у кілька десятиліть, була одним і тим самим об’єктом. Можливо, у 1066 році він вже був літньою людиною, яка зрозуміла, що спостерігає комету, яку бачила в 989 році. Як було прийнято в той час, він попередив короля про можливі катастрофи.

Опис цих спостережень міститься в працях Вільяма Мальмсберійського, літописця XII століття. Незважаючи на те, що ці свідчення збереглися в історичних текстах, до цього часу їх ігнорували. Тепер вчені стверджують, що Ейлмер, також відомий як Етельмаєр, особисто спостерігав обидва появи комети. Їхній аналіз представлений у книзі “Дорестад і все, що було після. Порти, міські пейзажі та мандрівники в Європі, 800-1100”.

Через кілька століть Едмонд Галлей, використовуючи систематичні спостереження та розрахунки, довів, що яскрава комета, зафіксована в 1531, 1607 і 1682 роках, була одним і тим самим об’єктом, який спостерігався за “розкладом”.

Згодом комета отримала позначення 1P/Halley. Вона рухається по орбіті, яка повертає її у внутрішню частину Сонячної системи кожні 76 років.

Одне з перших повернень комети відбулося 1066 року і було зафіксовано далеко за межами Європи. Китайські астрономи спостерігали за нею понад два місяці, надавши одні з найбільш детальних ранніх записів. Комета досягла піку яскравості 22 квітня 1066 року, хоча спостерігачі в Бретані та на Британських островах помітили її лише 24 квітня.

Її поява згодом була увічнена на Байєському гобелені, де вона представлена як частина візуального літопису драматичних подій того року.

Комета з’явилася під час короткого правління короля Гарольда Годвінсона, з 6 січня до 14 жовтня 1066 року. Нове дослідження, проведене вченими, показало, що комета спостерігалася п’ять разів протягом століть, що передували цій даті. В усній традиції ці появи пов’язують зі смертю королів, війнами або голодом на Британських островах.

У середині січня вчені повідомили, що, ймовірно, виявили “велику комету 2026-го”. Вона досягне найближчої точки до Землі у квітні.