Послідовники Елевсинських містерій використовували високотоксичний гриб.
Дослідники повідомили, що жриці таємничого культу в Стародавній Греції та Римі могли застосовувати високотоксичний гриб для виклику психоделічних галюцинацій під час своїх ритуалів. Інші фахівці вважають, що така можливість існує, але дослідження не підтверджує, що це дійсно відбувалося, інформує Live Science.
У ході дослідження вчені провели експерименти зі знешкодження ріжків, зберігаючи їхні галюциногенні властивості. Основною особливістю дослідження стало використання лише простих технологій, відомих у Стародавній Греції, де приблизно 3000 років тому виник так званий Елевсинський культ містерій.
Ідея про те, що Елевсинські містерії базувалися на галюциногенних речовинах з ріжків, заперечується науковцями. Теорія “психоделічного Елевсина” популярна з 1970-х років, але, як зазначив Евангелос Дадіотіс, фармацевт з Афінського університету, у новому дослідженні вперше були представлені експериментальні докази.
“Головне питання полягало в тому, чи можна було дійсно переробити токсичні ріжки на щось психоактивне, але не небезпечне, використовуючи методи, доступні в давнину. Ми застосовували простий лужний розчин [гідроксид натрію], виготовлений з води та золи, — технологія, добре відома в стародавньому світі”, — зазначив він.
З деревної золи отримували лужний розчин, який з часом розщеплював токсичні білки ріжків, залишаючи нетоксичні побічні продукти, включаючи галюциногенну хімічну речовину — амід лізергінової кислоти (LSA). LSA хімічно подібний до діетиламід лізергінової кислоти — більш відомого як ЛСД — і може бути попередником цього наркотику, але він значно менш ефективний.
Науковці вважають, що стародавні греки могли обробляти ріжки лугом, щоб приготувати нетоксичний психоделічний напій для Елевсинських містерій. Проте, те, що вони дійсно це робили, викликає сумніви у інших експертів.
Елевсинські містерії були найбільш шанованими таємними релігійними обрядами ініціації в Стародавній Греції і класичним “містерійним культом”. Послідовники поклонялися богині родючості Деметрі та її доньці Персефоні, уособленню весни.
Згідно з давніми міфами, бог підземного світу Аїд викрав Персефону і зробив її своєю дружиною, і Деметра у своєму горі зробила світ безплідним. Але верховний бог Зевс уклав угоду, щоб Персефона могла повертатися щороку. Культ виник у давньогрецькому місті Елевсині, звідки й походить його назва. Але він став популярним по всій пізній Римській імперії. Деталі культу залишаються незрозумілими, — у цьому й полягала його суть, — але його посвячені збиралися в Елевсині щороку, щоб вшанувати Деметру та Персефону (також звану Корою) і “містерії”, які вони розділяли і які були пов’язані із землеробством. Тому вважалося, що містерії мають божественне походження, і навіть римські імператори, такі як Август, ставали втаємниченими, відомими грецькою як “місти”.
Ідея про те, що жриці Елевсинських містерій давали галюциногени втаємниченим, була висунута в книжці “Шлях до Елевсина: Розкриваючи таємницю містерій”. Але, як підкреслив Дадіотіс, основним запереченням проти цього була токсичність ріжків, що викликали судоми, гангрену та масове отруєння. До цього ніхто не демонстрував, що ріжки можна було зробити безпечними, обробивши їх лугом, який руйнує токсичні хімічні речовини, зберігаючи при цьому їхні психоактивні властивості.
Раніше археологи виявили в Помпеях надзвичайно рідкісний настінний розпис, що зображує стародавній культ містерій. У його центрі перебуває жінка, яка проходить обряд посвячення під покровом ночі.