Удари астероїдів продовжують змінювати поверхню супутника Землі і сьогодні.
Дослідники виявили на знімках Місяця, отриманих космічним апаратом, яскравий новий кратер. Це підтверджує, що удари астероїдів продовжують впливати на поверхню супутника Землі і в наш час, повідомляє SciTechDaily.
Протягом більшої частини своєї 4,5-мільярдної історії Місяць зазнавав численних зіткнень. Великі западини, які виглядають як темні “моря”, що формують “Обличчя на Місяці”, виникли в період інтенсивних ударів, що завершилися приблизно 3,8 мільярда років тому. Хоча період активного бомбардування закінчився, астероїди і комети продовжують вдаряти в Місяць.
Зареєструвати їхнє падіння в реальному часі є досить складним завданням, зазвичай дослідники фіксують такі зіткнення постфактум. У новому дослідженні вчені, які працюють з камерою Lunar Reconnaissance Orbiter Camera, виявили один такий кратер, порівнюючи детальні фотографії одних і тих самих ділянок на Місяці, зроблені в різні періоди. Вчені проаналізували знімки, які були зроблені до 2009 і після 2012 року. В результаті їм вдалося визначити час зіткнення, хоча ніхто не спостерігав його в моменті.
Діаметр кратера становить 22 метри, що можна порівняти з розмірами великого будинку. Але вражаючим його робить не лише розмір, а й яскравість. Внаслідок зіткнення матеріал був викинутий на десятки метрів за межі кратера, утворивши характерні структури, які розходяться назовні, формуючи візерунок, що нагадує сонячні промені. Цей яскравий, свіжий матеріал різко контрастує з навколишнім темнішим реголітом, завдяки чому кратер виділяється.
Ці промені не залишаться яскравими назавжди. Космічне вивітрювання, кумулятивний ефект частинок сонячного вітру, бомбардування мікрометеоритами та космічним випромінюванням поступово затемнює оголений місячний матеріал. Протягом тисяч і мільйонів років цей свіжий кратер буде тьмяніти, поки не стане нерозрізнюваним від численних стародавніх кратерів, що його оточують.
Виявлення нових кратерів виконує кілька наукових завдань. По-перше, це допомагає відстежувати актуальну кількість зіткнень, що є важливим для нинішніх і майбутніх місій. По-друге, спостерігаючи, як швидко промені тьмяніють, вчені можуть калібрувати свої моделі для датування інших місячних поверхонь на основі щільності та зовнішнього вигляду кратерів.
Раніше NASA виключило будь-яку ймовірність того, що астероїд 2024 YR4 зіткнеться з Місяцем у 2032 році. Такого висновку вчені дійшли, провівши спостереження за допомогою телескопа “Джеймс Вебб”.