На Великому адронному колайдері виявлено нову частинку. Дослідники розкрили її властивості, що має велике значення для науки.

Це вже 80-та частинка, яку виявили на прискорювачі.

Дослідники, які працюють на Великому адронному колайдері, виявили нову частинку. Вона стала вже 80-ю, знайденою за допомогою цього прискорювача, повідомляє Science Alert.

Нову частинку назвали Xi-cc-plus. Вона нагадує протон, але в чотири рази важча. Вчені сподіваються, що вона допоможе краще зрозуміти незвичну поведінку квантової механіки.

Уся матерія, що нас оточує, включаючи протони і нейтрони, які формують ядра атомів, складається з баріонів. Вони утворені трьома кварками, які є основними будівельними блоками матерії.

Кварки поділяються на шість типів: верхній, нижній, зачарований, дивний, топ і боттом. Кожен з них має різну масу, електричний заряд і квантові характеристики.

Теоретично, може існувати безліч різних видів баріонів, що поєднують ці типи; однак більшість з них надзвичайно складно спостерігати. Щоб їх виявити, Великий адронний колайдер запускає частинки, що обертаються в підземному кільці з неймовірними швидкостями, поки вони не зіткнуться одна з одною.

Частинка Xi-cc-plus містить два “зачаровані” кварки і один “нижній” кварк. У звичайних протонах два верхніх і один нижній кварк. Оскільки у нової частинки два важчих зачарованих кварки замість верхніх, її маса вища.

Вінченцо Вагноні, представник експерименту “Великий адронний колайдер” (LHCb), зазначив, що це “всього лише другий випадок спостереження баріона з двома важкими кварками. Це також перша нова частинка, виявлена після модернізації детектора колайдера, завершеної у 2023 році.

“Цей результат допоможе теоретикам перевірити моделі квантової хромодинаміки, теорії сильної взаємодії, яка об’єднує кварки не лише у звичайні баріони і мезони, а й у більш екзотичні адрони, такі як тетракварки і пентакварки”, – додав він.

Під час обстрілу Харкова українські науковці в підвалі наукового інституту вирощували кристали для Великого адронного колайдера. Як це відбувалося, керівник наукового проєкту Олег Сідлецький розповідає у статті “Українські кристали для Великого адронного колайдера: коли наука сильніша за війну”.