Дослідники визнають, що не очікували зробити таке відкриття.
Науковці, ймовірно, змогли зафіксувати «попередження» про викид на Сонці за кілька годин до спалаху. Це був один із найпотужніших спалахів на нашій зірці, повідомляє Space.com.
Завдяки рідкісному набору даних, зібраних за кілька годин до потужного сонячного спалаху, вчені виявили ряд змін в атмосфері Сонця, які можуть пояснити, як починаються великі виверження. Відкриття науковців може сприяти покращенню прогнозування космічної погоди.
«Я не очікував того, що виявив», — зазначив керівник дослідження Луїс Сейфріц, аспірант Нью-Джерсійського технологічного інституту.
Спалахи — це потужні викиди випромінювання від Сонця, викликані раптовим вивільненням магнітної енергії. Найсильніші з них можуть викликати перебої в радіозв’язку, пошкоджувати супутники на орбіті та сприяти виникненню магнітних бур на Землі. Проте, незважаючи на десятиліття досліджень, вчені досі не розуміють повністю, чому виникають спалахи.
Хоча космічні апарати постійно моніторять Сонце, отримати детальні дані про умови, що передують спалаху, є складним завданням. Прилади з високою роздільною здатністю зазвичай зосереджуються на активних ділянках, які вже демонструють активність, і дослідники часто починають активно спостерігати за спалахом лише після його початку, коли стає можливим простежити його шлях у космосі та оцінити потенційний вплив на Землю.
У рамках нового дослідження науковці змогли проаналізувати дані, отримані під час «підготовки» до спалаху класу X9, що стався 3 жовтня 2024 року. Їхній аналіз виявив кілька змін в атмосфері Сонця за кілька годин до вибуху, що надає нові підказки про те, як починаються великі спалахи. Це також може допомогти в створенні раннього попередження про
В активній області, яка викликала спалах, за кілька днів до цього вже відбулося кілька вивержень. Тому вчені направили на цей регіон кілька апаратів для спостережень, зокрема космічний апарат NASA IRIS (Interface Region Imaging Spectrograph), призначений для детального вивчення вузької ділянки сонячної атмосфери.
Оскільки IRIS вже спостерігав за цим регіоном, дослідники отримали майже п’ять годин безперервних спостережень до початку спалаху, що надало рідкісну можливість зазирнути в процеси, що відбуваються в сонячній атмосфері перед вибухом.
«Я вибрав цю подію, бо очікував, що спалах буде достатньо потужним, щоб побачити ці ознаки. Дуже небагато спалахів досягають такої потужності», — зазначив Сейфріц.
Науковці відстежували три характеристики плазми в атмосфері Сонця — її яскравість, рух до спостерігачів або від них, а також величину, відому як нетеплова швидкість, — показник турбулентності та дрібномасштабних рухів усередині плазми. Завдяки цьому вони змогли реконструювати умови за кілька годин до спалаху.
Результати показали, що всі три параметри почали зростати приблизно за три години до спалаху, що свідчить про поступове зниження нестабільності магнітного поля Сонця. За словами Сейфріца, таке тривале накопичення передспалахових ознак спостерігається вкрай рідко.
Науковці також з’ясували, що перед спалахом яскравість, рух і турбулентність плазми підвищувалися та знижувалися з регулярними циклами. Один цикл повторювався кожні 7–10 хвилин, а інший — приблизно кожні 18–21 хвилин. Коливання були зосереджені поблизу межі, де зустрічаються магнітні поля протилежного напрямку — області, де, на думку вчених, накопичується магнітна напруга перед спалахами.
Приблизно за 15–20 хвилин до спалаху атмосфера Сонця перейшла в нестабільний стан: посилилася турбулентність, а плазма почала виходити назовні — зміни, які можуть свідчити про раптове вивільнення магнітної енергії, що викликає сонячні спалахи.
Сейфріц підкреслює, що жоден показник окремо не був попереджувальним сигналом, саме поєднання зростаючої яскравості, посилення турбулентності та скоординованих коливань виділялося як можливий передвісник вибуху.
Раніше науковці з’ясували, що вимірювання радіаційної активності на поверхні Сонця не відображають повної картини. Вони провели більш глибоке, ніж раніше, дослідження і «прослухали» внутрішні коливання зірки. У результаті вони зафіксували значні зміни за останні 40 років.