Підводний човен “Комсомолець” скидає радіоактивні відходи у Норвезьке море.

Він знаходиться на дні Норвезького моря.

Дослідники повідомили, що радянський підводний човен часів холодної війни, що лежить на дні норвезького моря, викидає в океан радіоактивні матеріали, інформує Science Alert.

Підводний човен К-278 “Комсомолєц” затонув після пожежі на борту в квітні 1989 року. Він забрав із собою не лише ядерний реактор, а й дві торпеди. Морський радіоеколог Джастін Гвінн з Норвезького управління з радіаційної та ядерної безпеки при Центрі Фрама та його колеги провели дослідження, яке показало, що тривале руйнування підводного човна поки що не призвело до катастрофічних наслідків, на які він здатний.

Торпеди залишаються герметичними, проте реактор зазнає руйнування, періодично викидаючи у воду видимі шлейфи радіоактивних матеріалів.

“Викиди з реактора тривають вже понад 30 років, але практично немає свідчень накопичення радіонуклідів у безпосередній близькості від підводного човна, оскільки викинуті радіонукліди, очевидно, швидко розбавляються в навколишній морській воді”, – зазначили вчені.

Аварія “Комсомольця” призвела до загибелі більшої частини екіпажу. Крім того, вона створила постійну радіаційну загрозу. Постійний моніторинг затонулого судна, що розпочався в 1990-х роках, виявив періодичні витоки радіоактивних речовин. Перші дослідження показали, що підводний човен зазнав значних ушкоджень, корпус розколовся, а морська вода контактувала з ядерними торпедами.

У 1994 році були проведені масштабні роботи з герметизації пошкодженого торпедного відсіку, і жодних ознак витоку збройового плутонію в навколишнє середовище не було виявлено. Проте щорічні розслідування, що здійснюються норвезьким урядом, виявили радіоактивні ізотопи цезію у воді навколо підводного човна.

У 2019 році вчені провели масштабне дослідження, використовуючи дистанційно керований підводний апарат (ROV) Ægir 6000 для відбору проб води та вивчення життя навколо “Комсомольця”, а також для оцінки пошкоджень самого судна. Вже тоді стало зрозуміло, що підводний човен має витоки. Під час нового дослідження Гвінн і його колеги завершили аналіз зібраних даних і кількісно оцінили витік, його джерело та вплив на екосистему морського дна.

Вчені з’ясували, що витік не є постійним, він відбувається спорадично з певних місць уздовж корпусу, включаючи вентиляційну трубу та область навколо реакторного відсіку. Підводний апарат зафіксував відео, на якому видно шлейфи радіоактивних речовин, що просочуються в море, і в зразках цих шлейфів були виявлені ізотопи стронцію, цезію, урану та плутонію.

За словами вчених, поблизу судна рівні стронцію і цезію були “в 400 000 і 800 000 разів вищими, відповідно, ніж звичайні рівні цих радіонуклідів у Норвезькому морі”. Вони також додали, що підвищені співвідношення урану і плутонію свідчать про активну корозію ядерного палива всередині реактора.

Проте всього за кілька метрів від човна рівень радіоактивного забруднення різко знижується, що свідчить про швидке розсіювання цих ізотопів.

Вчені також провели аналіз зразків губок, коралів і анемонів, що мешкають і ростуть на затонулому судні. Він показав дещо підвищений рівень радіоактивного цезію, але без явних ознак деформацій або інших ушкоджень. У навколишніх відкладеннях також поки що немає ознак забруднення.

Водночас підводний човен з часом втратить свою цілісність, тож забруднення продовжиться.

Раніше вчені висловлювали занепокоєння щодо появи тріщин на куполі Руніт – “могильнику” радіоактивних відходів, що розташований на Маршаллових островах.