Чистильник Labroides dimidiatus відреагував на мітку за 82 хвилини.
Морська риба губань-чистильник показала ознаки самосвідомості в модифікованому дзеркальному тесті, який раніше вважався показником інтелекту великих приматів. У новому експерименті вона не лише реагувала на мітку на своєму тілі, а й використовувала шматочок їжі, щоб перевірити властивості відображення, повідомляє ScienceAlert.
У дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, було проаналізовано поведінку Labroides dimidiatus (губань-чистильник) — маленької морської риби, відомої своєю здатністю поїдати паразитів з тіл більших риб. Вперше про проходження Labroides dimidiatus дзеркального тесту стало відомо ще у 2018 році, однак тоді результати викликали суперечки.
Класичний тест із міткою передбачає, що тварині наносять позначку на частину тіла, яку вона не може побачити без дзеркала. Якщо, побачивши своє відображення, вона намагається прибрати мітку, це інтерпретується як ознака самосвідомості. Раніше цей тест проходили шимпанзе, слони та дельфіни.
Автор методики, еволюційний психолог Гордон Ґеллап, після експерименту 2018 року висловлював припущення, що риби можуть сприймати мітки як паразитів на “іншій” рибі у дзеркалі. Тому нова команда зі Столичного університету Осаки та Невшательського університету дещо змінила умови тесту.
“У попередніх дослідженнях дзеркального очищення процедура, як правило, полягала в тому, що риба бачить дзеркало протягом декількох днів… і потім наноситься знак, — пояснив біхевіоріаліст Шумпей Согава. — У цьому дослідженні порядок був зворотним: спочатку риб позначили, а потім вперше ввели дзеркало”.
За його словами, риби, ймовірно, відчували щось незвичне на тілі ще до появи відображення. Коли ж з’явилося дзеркало, воно “негайно надало візуальну інформацію, яка відповідала чинним тілесним очікуванням, отже, зішкрібання відбувалося набагато швидше”.
В середньому риби намагалися позбутися “паразита” вже за 82 хвилини після появи дзеркала. Дослідники вважають, що це свідчить про наявність у них уявлення про власне тіло ще до візуального підтвердження.
Після кількох днів звикання до дзеркала частина особин демонструвала іншу незвичну поведінку. Вони піднімали шматочок креветки, підпливали з ним до дзеркала й кидали, спостерігаючи за синхронним падінням відображення та торкаючись поверхні ротом.
На думку команди, це є формою “тестування на випадок надзвичайних ситуацій” — спробою перевірити, як працює відображення, використовуючи зовнішній об’єкт. Подібну поведінку раніше спостерігали у свиней, макак-резусів, скатів-мант і корів, навіть якщо вони не проходили тест із міткою.
“Висновки цього дослідження, ймовірно, вплинуть не тільки на академічні питання… але й безпосередньо вплинуть на питання, що мають відношення до нашого життя, включаючи добробут тварин, медичні дослідження та навіть дослідження штучного інтелекту”, — зазначив біолог Масанорі Кода.
Автори вважають, що самосвідомість могла виникнути значно раніше в еволюційній історії, ніж вважалося раніше. Вони додали: “Наші результати свідчать про те, що самосвідомість розвивалася як мінімум з кістковими рибами (450 мільйонів років тому) і, ймовірно, широко поширена серед хребетних”.
Раніше рибалки поблизу узбережжя США зафіксували на хвостах червоних окунів плями, що нагадують літери, цифри, серця та навіть відомі логотипи. Ентузіасти, які збирають ці фотодокази, вбачають у цьому своєрідну форму комунікації природи з людиною.