Штучний інтелект викликає когнітивний борг – після передбачення психозу він виявляє нову небезпеку – новини науки.

Зловживання спілкуванням з чат-ботами формує “когнітивний борг”.

Данський психіатр Серен Дінесен Естергаард опублікував нове попередження щодо впливу штучного інтелекту на когнітивні можливості людей. У листі до редакції, опублікованому в журналі Acta Psychiatrica Scandinavica, він зазначив, що активне використання чат-ботів може призводити до виникнення так званого “когнітивного боргу”.

Як повідомляє Futurism, Естергаард ще у 2023 році попереджав про можливий зв’язок між штучним інтелектом і психічними розладами. Відтоді, за його словами, зафіксовано випадки самогубств і смертельних передозувань після нав’язливої взаємодії з чат-ботами, а також інші серйозні психічні стани, пов’язані з фіксацією на моделях на кшталт ChatGPT. У новій статті науковець стверджує, що автоматизація дослідницьких і письмових завдань підриває основні навички мислення. 

“Хоча деякі особи мають природний талант, наукове мислення і міркування загалом не є вродженою здатністю, а здобувається через виховання, освіту та практику”, — пояснив Естергаард.

Він визнає, що можливість ШІ автоматизувати широкий спектр наукових завдань “справді вражає”, але застерігає від “негативних наслідків для користувача”. На його думку, залежність від інструментів може зменшити обсяг практики міркування, необхідної для формування глибокої експертизи.

Як приклад він наводить лауреатів Нобелівської премії з хімії 2024 року — Деміс Хассабіс та Джон Джампер. Вони отримали нагороду за використання системи AlphaFold2, розробленої Google DeepMind, яка дозволила прогнозувати тривимірні структури практично всіх відомих білків. 

“Я б стверджував, що навіть такі особи, як Хассабіс і Джампер, не досягли б рівня Нобелівських лауреатів, якби інструменти, створені в рамках революції генеративного штучного інтелекту, існували з самого початку їхньої кар’єри”, — зазначив Естергаард.

Вчений додав: “Якщо використання чат-ботів зі штучним інтелектом дійсно викликає когнітивний борг, ми, ймовірно, опинилися у складному становищі”. Естергаард також припустив, що в довгостроковій перспективі це може зменшити шанси появи нових дослідників рівня Хассабіса та Джампера.

Побоювання Естергаарда поділяють інші науковці. Зокрема, нейробіолог Умберто Леон Домінгес з Університету Монтеррея вважає, що недбале використання ШІ може замінити “розумові м’язи”, які раніше розвивали студенти й дослідники, а когнітивне розвантаження стає реальним ризиком для освіти та науки.

Вже зараз масове використання генеративного ШІ призвело до різкого зростання продуктивності науковців, особливо серед авторів, для яких англійська не є рідною мовою. Однак дослідження Корнелльського університету свідчить про кризу довіри: бездоганний стиль написання більше не є маркером якості дослідження. Це ускладнює роботу рецензента, оскільки стає важко відрізнити реальний науковий прорив від поверхневого, але “відшліфованого” алгоритмом тексту.